Поради психолога
Практичний психолог
Лесів Оксана Романівна
ВАШ МАЛЮК ПІШОВ У ДИТЯЧИЙ САДОК
Як підготуватись?
Для того, щоб малюк хотів іти в садок, у нього має бути мотив. Батьківський аргумент «там дітки, будеш гратись», як правило не спрацьовує. Скажіть, що на малюка може чекати ліжечко, яке плаче, якщо в ньому ніхто не спить, і капці, яким самотньо у шафці. Фантазія вихователя теж відіграє велику роль — адже малюк «мусить» поливати в групі квіти, збирати іграшки, інакше кажучи, без нього ніяк не обійтися. Як тут не піти в садочок?
Як піти уперше?
До перших відвідин садка дитину потрібно готувати і фізично, і психологічно. Днів 10 ходити туди лише на кілька годин. Заздалегідь відкоригувати режим дня максимально наблизивши його до режиму ДНЗ. Звісно, водити і забирати малюка з садка повинні тільки мама чи тато. Час бабусь і дідусів настане пізніше. Пам’ятайте: ваша увага до такої важливої події в житті дитини надасть їй упевненості.
Прийміть кілька практичних порад
- виробляйте свої ритуали прощання й зустрічі, «прикрашайте» їх особливими знаками;
- пошийте «чарівну» сумочку, заведіть коробочку з набором домашніх предметів, родинних фотографій, дрібничок, які належать дорослим. Ці речі пов’язуватимуть дитину з відсутніми родичами;
- принесіть 1—2 улюблені іграшки, книжки, тарілочку (у разі потреби);
- станьте спільником і помічником вихователів (проведіть ігри, поставте сценки-мініатюри,розкажіть казки дітям усієї групи);
- запросіть додому дітей на 1—2 години в домовлений час;
- щодня при зустрічі обіймайте малюка,покажіть, що ви радієте йому.
Повірте, надійде час, коли дитина з особливим смутком буде розлучатися з першими вихователями. І ставши школярем, неодноразово, відкрито або потай, прибіжить до свого дитсадка хоч на хвилинку.
Хочемо ми чи не хочемо, але нам потрібні щоденні рутини – інакше наше життя перетвориться на хаос. Ми – дорослі – це розуміємо. А от діти , не люблять жити за розкладом. Вони кажуть, це нудно!
А що про режим кажуть фахівці здоров’я та розвитку – лікарі, психологи, педагоги?
З точки зору дитячих психологів, малюки почувають себе краще, коли мають щоденні рутини – регулярні, постійні, зрозумілі та передбачувані. Це дає їм відчуття комфорту, впевненості та здатності контролювати те, що відбувається навколо.
До того ж, саме через регулярні обов’язкові справи дитина набуває таких важливих соціальних навичок, як впевненість, самостійність та самоконтроль.
Лікарі б’ють на сполох через поширення дитячого та юнацького ожиріння та пов’язаних із надлишком ваги проблем зі здоров’ям.
Вони наполягають, що батьки повинні з раннього дитинства підтримувати рутини, що формують здорові звички.
Так-так, саме рішення батьків, як проводити вільний час із дітьми, що їсти та пити і у якій кількості, мають найбільший вплив на майбутній рівень фізичної активності та харчові звички у молодої людини.
Ми розуміємо, що встановити ефективні та розумні рутини – неабияке завдання для батьків. Це вічний пошук балансу:
- між хаосом та безладом з негативними наслідками, які вони спричиняють на життя, і
- жорсткими правилами, які не дають дитині відчувати свободу, робити вибір та приймати самостійні рішення щодо організації свого життя.
Ми радимо мамам і татам уникати крайнощів. Визначте важливі справи, але дайте дитині можливість робити власні маленькі вибори. Складіть разом розклад дня з усіма справами: садочок , секції, прогулянки. Обов’язково заплануйте час на спілкування, на приємні для дитини заняття. Плануйте на місяць, тиждень та день. Не забувайте про свята та дні народження рідних та друзів.
Так з часом ви навчите дитину керувати власним часом, планувати на все життя вперед, а це дуже цінна навичка!
Приклади щоденних рутин:
- ранкові рутини, в тому числі гігієнічні процедури та збори до школи або садочка,
- їжа,
- денний та нічний сон,
- допомога у хатніх справах, прибирання у власній кімнаті,
- гра та прогулянки,
- творчість,
- час на сімейне спілкування,
- час на гаджети.
Ранкові рутини на будні дні
Вранці важливо спокійно приготуватись до подій дня. Тому:
- Подбайте про те, щоб необхідні для вранішніх зборів речі (одяг) були напоготові.
- Під час ранкових рутин дитину батькам важливо підбадьорювати дитину та бути позитивними! Вставайте раніше, щоб не поспішати, будьте лагідні та спокійні!
- Обов’язково придумайте ритуал прощання – обійми, випроводжання до дверей, махання рукою – це дає дитині позитивне відчуття початку денних справ.
Ввечері
Для родини важливо збиратись разом за сімейним столом. Не вмикайте телевізор, краще поділіться враженнями дня. Обов’язково заохочуйте дітей брати участь у розмові, уникайте критичних коментарів, щоб діти звикли вільно висловлювати свої думки.
- Дітям важливо лягати спати в один і той самий час і спати свою вікову норму
- Вечірні ритуали допомагають дітям заснути. Це можуть бути читання, розповідання історій, бесіди або пісні – біля 30 хвилин. Уникайте активних ігор та користування гаджетами перед сном.
- Якщо дитина довго засинає (крутиться у ліжечку, занадто збуджена) або прокидається вночі, то до ритуалу засинання можна додати сенсорні елементи: повільний масаж від мами, обтяжені іграшки та ковдри. Це допоможе малюку заспокоїтися та зробить сон більш спокійним та міцним.
На вихідних
Дітям можна дозволити піти до ліжка трохи пізніше. Але час засинання не повинен відрізнятись від звичного більше, ніж на 1 годину – інакше можна порушити звичні фази сну і ускладнити пробудження. Вихідні це – час, коли сім’я може відчути свою єдність.
Для повноцінного і всебічного розвитку особистості дитині необхідно вміти спілкуватися з однолітками і з дорослими. Позитивне спілкування з батьками – це крок до легкого спілкування з оточуючими людьми.
Батькам необхідно прийняти свою дитину повністю, з усіма її примхами, і не забувати говорити про любов до неї. Розмовляйте з дитиною на рівних, тоді вона буде прагнути до спілкування. Перед сном проаналізуйте, скільки разів ви сьогодні повчали і критикували малюка, а скільки раз розповіли йому щось цікаве, поділилися своїми думками, і хвалили його. І який результат? А доброзичливих звернень має бути набагато більше!
Дитина весь час потребує підтримки батьків. Навіть у тому випадку, коли щось не виходить, або вчинила неправильно. Поясніть дитині, що все можна виправити, або спробувати ще раз: «Ти розумний і добрий, наступного разу в тебе обов’язково вийде».
Завжди відкрито говоріть з дитиною про свої почуття, тільки тоді вона навчиться їх розуміти, а, отже, і говорити про них. А ще розмовляте, читате книги і займатеся спільною діяльністю.
Дітей дошкільного віку можна вчити спілкуванню з допомогою рухливих ігор. Дорослий в цих іграх – учасник та ведучий. Він оцінює дії інших учасників гри і стежить за дотриманням правил. Дитина буде вчитись орієнтуватись на партнера-дорослого, і гідно програвати, не ображаючись. Після гри можна завести розмову на пізнавальні теми. Наприклад, якщо в грі у вас «брали участь» якісь тварини, то дитині буде цікаво дізнатися про їхнє життя. Не тільки інформуйте, але й залучайте дитину до спілкування. Під час розмови використовуйте картинки, слайди, зоологічне лото.
Спілкування має велике значення для становлення дитини як особистості. До 5-річного віку повинні бути сформовані комунікативні уміння:
– уміння слухати і чути іншого;
– уміння брати участь у вільній бесіді;
– уміння бути уважним до самого себе і до оточуючих;
– уміння розуміти відчуття і настрої іншого;
– уміння осмислювати свої вчинки і вчинки іншого.
Розкажіть дитині про «Секрети спілкування»:
1. Називай друга по імені, і він звертатиметься до тебе так само;
2. Будь уважний до тих, хто тебе оточує, і люди поважатимуть тебе;
3. Будь ввічливий, і у тебе буде багато друзів;
4. Умій уважно слухати іншого, і ти зможеш дізнатися багато нового.
(Розкажіть про ці правила дитині якби «проміж іншим», ненав’язливо.)
Також ви можете влаштувати цікаві ігри для дитини, які непомітно для неї допоможуть відпрацювати основні навички, без яких неможливо обійтись у спілкуванні.
Гра №1 «Маски»
Дітям і собі даємо завдання: виразити за допомогою міміки горе, радість, біль, страх, здивування. А хто-небудь третій визначає, чи вдалося зобразити «маску». Учасники: 3-4 гравці (ідеально: мама, тато, дитина).
Гра № 2 «Жести»
Пояснюємо дітям, що розмовляти можна і за допомогою жестів. Згадуємо по черзі, які жести ми знаємо (як жестом зупинити машину, попросити про щось, поздороватися, попрощатися…). Виграє той, хто зміг згадати жест останнім. У грі грають декілка дітей, а дорослий – суддя- (слідкує, щоб ніхто не використовував незрозумілих або тільки що вигаданих жестів). Якщо ж ви граєте тільки вдвох з дитиною, у кінці гри переключіть іі увагу на щось інше, непомітно змініть тему, не акцентуйте увагу на тому, що ви перемагаєте дитину. Не всі діти вміють раціонально реагувати на таке. Ця порада стосується всіх ігор, у які ви граєте з дитиною.
Гра №3 «Іноземець»
Раптом ви потрапили в іншу країну, ви не знаєте мови, вас не розуміють. За допомогою міміки й жестів запитайте дорогу в зоопарк, в басейн, на площу, де стоїть пам’ятник, у кінотеатр, у кафе, на пошту і так далі.
Гра №4 «Ці різні слова»
Розкажіть дитині, що за допомогою слів можна приголубити, прогнати, засмутити, зігріти, образити. Заспокой ляльку Таню, яка плаче, подаруй подарунок другу на день народження, поясни іншому, що тобі не подобається, коли тебе штовхають і попроси більше цього не робити.
Таких ситуацій можна придумати безліч. Звичайно, ви можете використовувати такі ситуації, з якими дитина має проблеми: як вирішити непорозуміння без бійки, як пояснити, що ти чогось хочеш без сліз, купити хліб у магазині… Усі ці ситуації програються за допомогою слів, міміки, жестів.
Гра №5«Опиши друга»
Дві дитини або дитина з кимось із дорослих стають спиною один до одного і по черзі описують зачіску, обличчя, одяг іншого; хто опинився точнішим, той виграє.
Гра №6 «Дотики»
Дитина закриває очі, а хто-небудь із присутніх доторкається до рук. Малюк відгадує, хто це і називає по імені.