Булінг: відповідальність

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 червня 2025 р. № 658

ТИПОВА ПРОГРАМА
унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

1. Ця Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – Типова програма) спрямована на забезпечення функціонування ефективної системи унеможливлення будь-якого виду насильства та жорстокого поводження з дітьми, створення у закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрах, дитячих та молодіжних громадських об’єднаннях, інших громадських об’єднаннях, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми (далі – суб’єкти роботи з дітьми та молоддю), середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною, запровадження системи інформування про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю, а також забезпечення оперативного їх розгляду та реагування на них.

2. Типова програма є обов’язковою для суб’єктів роботи з дітьми та молоддю під час розроблення Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

Працівники суб’єктів роботи з дітьми та молоддю повинні бути ознайомлені з Положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми та інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, зокрема домашнього насильства, експлуатації, булінгу, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною.

3. У Типовій програмі терміни вживаються у значенні, наведеному в Сімейному кодексі України, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-правових актах.

4. Завданнями Типової програми є:

запровадження порядку дій, спрямованих на унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

формування у працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю відповідального ставлення до недопущення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

поширення культури нульової толерантності до насильства та жорстокого поводження з дітьми у всіх сферах діяльності;

забезпечення оперативного інформування уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та служби у справах дітей про випадки вчинення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

5. З метою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинно бути забезпечено впровадження таких основних заходів:

1) превентивні заходи:

затвердження Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

затвердження форми первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини згідно з додатком 1;

затвердження форми реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки) згідно з додатком 2 або ведення обліку внутрішніх інцидентів (повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною) в інший спосіб за рішенням суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;

затвердження форми анкети анонімного опитування для дітей згідно з додатком 3;

інформування дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

проведення оцінювання ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми в діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації;

врахування ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми під час прийому на роботу працівників суб’єктів роботи з дітьми та молоддю;

2) заходи із виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми:

організація доступних та безпечних способів повідомлення про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною;

оперативне реагування за результатами розгляду заяв (скарг, повідомлень) про випадки насильства або жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю (далі – повідомлення);

3) заходи з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми:

організація тренінгів, інших навчальних заходів для працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та інших фахівців, які контактують з дітьми;

організація інформаційних сесій для дітей (пояснення прав дитини, способів захисту, контактів для звернення);

залучення батьків, інших законних представників дитини (проведення батьківських зборів, розповсюдження інформаційних матеріалів);

4) заходи з моніторингу та оцінки виконання програми:

регулярні самоперевірки (оцінка ефективності заходів, виявлення проблемних аспектів);

збір інформації для зворотного зв’язку (анкетування дітей, батьків, персоналу);

аналіз інцидентів (вивчення випадків насильства для запобігання повторенню);

5) заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів (плакатів, брошур із контактами служб допомоги, контактних номерів телефонів для анонімного звернення).

6. Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю:

затверджує Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми з урахуванням Типової програми, є відповідальним за його реалізацію, забезпечує його оприлюднення, ознайомлення з ним своїх працівників та здійснює контроль за виконанням, в якому обов’язково визначаються суб’єкти виконання Типової програми (адміністрація, волонтери, працівники, інші залучені фахівці, які контактують із дітьми), до кого застосовується Типова програма, вимоги щодо політики найму працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, пов’язані із політикою запобігання насильству (перевірка кандидатів на наявність судимостей, рекомендації), вимоги щодо навчання персоналу (обов’язкові навчання з питань захисту прав дитини);

забезпечує здійснення заходів із ознайомлення працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, інших фахівців, які контактують із дітьми, із Положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми до початку їх роботи з дітьми, але у строк, що не перевищує п’яти робочих днів із дня початку роботи суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;

розглядає усні та письмові повідомлення протягом однієї доби з дня надходження, забезпечує функціонування механізму подання повідомлень;

невідкладно повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідками або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб;

забезпечує проведення навчань, тренінгів, профілактичних заходів для дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

взаємодіє із службами у справах дітей, центрами соціальних служб, закладами освіти, охорони здоров’я та іншими уповноваженими органами для оперативного реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.

7. Працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;

надати у разі потреби домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до уповноваженого підрозділу органу Національної поліції;

повідомити керівнику суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та одному з батьків або іншим законним представникам дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитині, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження, про виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

8. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю повинен забезпечити функціонування механізму подання повідомлень, який передбачатиме:

інформування дітей та їх батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю про їх обов’язок повідомити про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми з наданням інформації про шляхи інформування про такі випадки;

забезпечення функціонування різних способів отримання повідомлень про можливі випадки насильства (телефонний зв’язок, електронний лист, скринька для паперових повідомлень тощо), зокрема анонімно за бажанням особи, яка залишила повідомлення.

У разі потреби керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю може визначати відповідальну особу для здійснення заходів щодо унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, яка реєструватиме повідомлення, що надійшло, в журналі обліку (у паперовій та/або електронній формі) та забезпечуватиме його підготовку до розгляду.

Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю розглядає повідомлення протягом однієї доби з дня його надходження.

У разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє про це батькам або іншим законним представникам дитини (крім випадків, коли батьки або інші законні представники дитини є кривдниками дитини), письмово повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей, а також вживає заходів відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779).

9. Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або опосередкований контакт з дітьми, має бути проведене опитування, яке може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або жорстокого поводження із дитиною, з метою виявлення можливої схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого поводження.

10. Суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинні бути розроблені та/або поширені інформаційні матеріали з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми шляхом:

розміщення на інформаційних стендах у приміщенні суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, розповсюдження серед працівників, дітей, їх батьків або інших законних представників дитини у формі буклетів (листівок);

надсилання через батьківські, учнівські групи в месенджерах, розміщення на офіційному веб-сайті суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та його сторінках у соціальних мережах;

проведення тематичних семінарів для батьків або інших законних представників дитини.

11. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю забезпечує інформування працівників з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – інформування), що передбачає такі напрями (теми):

розпізнавання фізичного, психологічного, економічного та сексуального насильства;

методи профілактики булінгу серед дітей;

використання ненасильницьких методів спілкування та управління конфліктами;

надання першої психологічної допомоги дітям, які постраждали від насильства та жорстокого поводження з дітьми;

порядок дій у разі виявлення випадків насильства або підозри щодо їх наявності;

дотримання правових норм щодо захисту дітей від насильства;

алгоритм взаємодії з уповноваженими підрозділами органів Національної поліції та службою у справах дітей у разі виявлення фактів та ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

Інформування здійснюється шляхом:

проведення щорічних інформаційних кампаній, тематичних тижнів і конкурсів, приурочених питанням унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

інтерактивних тренінгів для дітей із розвитку емоційного інтелекту, толерантності та ненасильницького спілкування;

проведення ігор та рольових прав, які моделюють реальні ситуації та допомагають дітям дізнатися про способи захисту порушених прав;

впровадження занять за типом діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань безпечної поведінки, прав дитини та медіації;

співпраці з психологами та соціальними працівниками для проведення групових та індивідуальних занять щодо запобігання насильству;

організації зустрічей із фахівцями, які можуть поділитися досвідом і порадами щодо запобігання насильству (працівники уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, юристи, соціальні працівники);

використання мультимедійних матеріалів (відеороликів, презентацій, інтерактивних платформ) для інформування дітей у цікавій та доступній формі щодо неприпустимості насильства та жорстокого поводження, ознайомлення з ознаками та формами насильства та жорстокого поводження, порад щодо запобігання насильству в дитячому середовищі, процедури повідомлення про насильство та жорстоке поводження, передбаченої суб’єктом роботи з дітьми та молоддю, алгоритму дій у разі виявлення насильства, способів та механізмів отримання допомоги, можливих наслідків для особи, яка вчинила насильство або жорстоке поводження.

Для проведення інформування дітей, батьків або інших законних представників дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю можуть залучатися експерти, фахівці, зокрема представники органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, служб у справах дітей, уповноважених підрозділів органів Національної поліції, надавачів соціальних послуг, закладів вищої освіти, а також психологи, соціальні педагоги, фахівці в галузі права, представники громадських об’єднань, іноземних неурядових організацій.

12. З метою унеможливлення насильства або жорстокого поводження з дітьми керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю забезпечує виявлення поведінки дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, яка потенційно може призводити до насильства та жорстокого поводження.

Недопустимою вважається поведінка, що може призводити до порушення права дитини на повагу до її особистості, гідне ставлення.

Індикаторами, які можуть вказувати на потенційні ризики спричинення насильства та жорстокого поводження з дітьми, є використання тону голосу, який може сприйматися як залякування або образа, використання принизливих коментарів стосовно дітей та в присутності дітей, застосування покарань до дитини, а також інші індикатори.

13. З метою унеможливлення ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю повинні не допускати фізичного контакту з дитиною, якщо він не є необхідним відповідно до змісту заходів або видів діяльності з дитиною.

У разі коли передбачається фізичний контакт з дитиною, який є необхідним відповідно до змісту заходів з дитиною, такий контакт проводиться у присутності не менше однієї повнолітньої особи, крім виконавця, або в приміщенні, що забезпечує можливість вільного доступу інших осіб та не має перешкод для самостійного виходу дитини.

14. Унеможливлення насильства та жорстокого поводження включає регулярне оцінювання ризиків, пов’язаних з насильством та жорстоким поводженням з дітьми, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації, із забезпеченням подальшого моніторингу та контролю, а також перегляд запроваджених заходів з унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Якщо за результатами розгляду повідомлення:

виявлено ознаки насильства та жорстокого поводження з дитиною, суб’єкт роботи з дітьми та молоддю аналізує причини та умови, які могли сприяти або стати підставою для порушення прав дитини;

не виявлено ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною, інформація, викладена в повідомленні, аналізується на предмет наявності ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною та вживаються заходи до унеможливлення настання таких ризиків.

Діяльність щодо виявлення та аналізу ризиків провадиться суб’єктом роботи з дітьми та молоддю із залученням сторін, зокрема дітей.

15. Про невиконання, неналежне виконання суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повноважень щодо запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми може бути повідомлено уповноваженій особі (координатору) в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на яких покладено функції щодо забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2025 р. № 1513
ПОРЯДОК
реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, у колективах яких перебувають діти або які контактують з дітьми (незалежно від типу і форми власності) (далі – суб’єкти), які сталися у приміщенні, на території суб’єкта або під час заходів поза його межами, організатором (співорганізатором) яких є суб’єкт.

2. Цей Порядок є обов’язковим для суб’єктів під час розроблення власного положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Сімейному кодексі України, Кримінальному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-правових актах.

4. Працівники суб’єкта у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з нею;

за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання дитині екстреної медичної допомоги;

невідкладно звернутися до органів Національної поліції, повідомити керівнику суб’єкта, батькам або іншим законним представникам дитини у паперовій або електронній формі, крім випадків, коли керівник суб’єкта, батьки або інші законні представники є кривдниками дитини.

5. Керівник суб’єкта:

здійснює заходи, визначені в Типовій програмі унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3700);

затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми у суб’єкті з урахуванням положень Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658, та цього Порядку, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;

за погодженням із службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта формує склад комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми (далі – комісія), організовує її роботу, оприлюднює інформацію про склад комісії;

організовує інформування працівників суб’єкта про захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження, зокрема про види і форми жорстокого поводження з дітьми, насильства стосовно дітей і за участю дітей, ознаки різних форм насильства та жорстокого поводження, порядок взаємодії суб’єктів з метою реагування на такі випадки та організації надання дитині необхідної допомоги, дії та заходи щодо надання дитині екстреної допомоги у зв’язку із загрозою внаслідок насильства її життю та здоров’ю;

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, які сталися у приміщенні, на території суб’єкта або під час заходів поза його межами, організатором (співорганізатором) яких є суб’єкт (далі – повідомлення), протягом однієї доби з дня надходження, забезпечує опрацювання комісією отриманих повідомлень;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство та/або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком та/або постраждали від насильства та жорстокого поводження (далі – сторони насильства та/або жорстокого поводження з дитиною), відповідної програми для таких осіб.

У разі виявлення ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною керівник суб’єкта:

невідкладно, у строк, що не перевищує трьох годин, повідомляє про виявлення ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною (в письмовій формі, зокрема за допомогою електронної комунікації) батькам або іншим законним представникам дитини (крім випадків, коли батьки або інші законні представники дитини є кривдниками дитини), уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта з одночасним інформуванням про це територіального органу Нацсоцслужби, Державної служби у справах дітей;

скликає засідання комісії не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення.

У випадку виявлення насильства та/або жорстокого поводження з дитиною з боку керівника суб’єкта працівники, батьки, інші законні представники дитини або свідки цього випадку повинні повідомити засновнику суб’єкта або відповідному органу управління, якому підпорядковується суб’єкт.

Засновник суб’єкта або відповідний орган управління, якому підпорядковується суб’єкт, у разі надходження повідомлення стосовно керівника суб’єкта забезпечує виконання завдань і функцій, передбачених для керівника суб’єкта, визначених абзацами восьмим – десятим цього пункту.

У разі відсутності керівника суб’єкта чи особи, на яку покладено виконання обов’язків керівника суб’єкта, функції керівника суб’єкта, передбачені цим пунктом, виконує засновник суб’єкта або відповідний орган управління, якому підпорядковується суб’єкт.

6. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.

Склад комісії формується з урахуванням її основних завдань та затверджується керівником суб’єкта.

Склад комісії не може бути менше п’яти осіб. До нього входять голова, заступник голови, секретар та члени комісії.

До складу комісії входять працівники суб’єкта, зокрема педагогічні (науково-педагогічні) працівники, практичний психолог та соціальний педагог, а також представники служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта та надавача соціальних послуг, уповноваженого підрозділу органу Національної поліції (за згодою). До складу комісії не може входити працівник суб’єкта, щодо якого надійшло повідомлення.

Член комісії, щодо якого надійшло повідомлення, виключається із складу комісії.

Кожен член комісії повинен не допускати конфлікту інтересів під час виконання своїх обов’язків. У разі виявлення конфлікту інтересів член комісії зобов’язаний негайно письмово повідомити про це голові комісії. У разі виявлення конфлікту інтересів голови комісії він має утриматися від участі в опрацюванні відповідного повідомлення, письмово повідомивши заступнику голови комісії. У такому разі функції голови комісії виконує заступник голови комісії.

7. Головою комісії є керівник суб’єкта.

Головою комісії не може бути керівник суб’єкта, щодо якого надійшло повідомлення.

Голова комісії:

організовує роботу комісії;

визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії;

забезпечує дотримання строків та процедур;

визначає порядок денний і перелік питань, що підлягають розгляду;

забезпечує моніторинг ефективності заходів реагування.

У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник.

У разі відсутності голови комісії та його заступника обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією під час засідання за поданням її секретаря.

У разі встановлення під час діяльності комісії факту вчинення головою комісії насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, голова комісії підлягає негайному виключенню із складу комісії. Виконання обов’язків голови комісії у такому випадку виконує його заступник.

8. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається під час засідання за поданням голови комісії або його заступника.

9. Член комісії має право:

ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, брати участь у їх перевірці;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

висловлювати окрему думку усно або письмово;

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

10. Член комісії зобов’язаний:

особисто брати участь у роботі комісії;

не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;

брати участь у голосуванні.

11. Метою діяльності комісії є:

запобігання випадкам насильства та жорстокого поводження з дітьми під час провадження діяльності суб’єкта;

з’ясування причин, які призвели до випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, та вжиття заходів для усунення таких причин.

12. Діяльність комісії провадиться з дотриманням принципів:

законності;

верховенства права;

забезпечення найкращих інтересів дитини;

поваги та дотримання прав і свобод людини;

неупередженого ставлення;

відкритості та прозорості;

конфіденційності та захисту персональних даних;

невідкладного реагування;

комплексного підходу до розгляду випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною;

нетерпимості насильства та жорстокого поводження з дитиною та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності керується Законами України “Про інформацію”, “Про захист персональних даних”, “Про охорону дитинства”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, постановами Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561), від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779) та іншими актами законодавства.

13. До завдань комісії належать:

збір інформації щодо обставин випадку насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, зокрема пояснень сторін насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, батьків або інших законних представників дитини, яка стала стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною; опрацювання повідомлень, аналіз зібраної інформації щодо обставин, зазначених у повідомленні;

оцінка потреб осіб, які є стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, в соціальних та психолого-педагогічних послугах і забезпечення таких послуг;

надання рекомендацій щодо добровільного проходження особами, які стали стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, відповідної програми для таких осіб;

підготовка пропозицій щодо внесення змін до положення про запобігання та протидію насильству та/або жорстокому поводженню з дітьми;

здійснення моніторингу виконання рекомендацій комісії і надання відповідної інформації службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта;

розгляд висновків практичного психолога та соціального педагога або інших експертних висновків, що мають значення для об’єктивного розгляду заяви у разі їх надходження від батьків або інших законних представників дитини.

Комісія має право:

оцінювати потреби сторін насильства та/або жорстокого поводження з дитиною в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, зокрема із залученням фахівців служби у справах дітей та надавача соціальних послуг;

рекомендувати особам, які стали стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, проходження відповідної програми для таких осіб;

визначати причини насильства та/або жорстокого поводження, а також необхідні заходи для усунення таких причин;

здійснювати моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, заходів впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

надавати рекомендації для працівників суб’єкта щодо доцільних методів здійснення заходів з дітьми, які стали стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною;

надавати рекомендації для батьків або інших законних представників дитини, яка стала стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною.

14. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться очно, а в разі потреби – дистанційно чи у змішаному форматі, коли частина членів комісії беруть участь у її роботі дистанційно.

Дату, час, місце і формат проведення засідання комісії визначає її голова, за відсутності голови комісії – його заступник.

15. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

16. Секретар комісії не пізніше ніж за добу повідомляє членам комісії, а також іншим заінтересованим особам про порядок денний запланованого засідання, дату, час, місце і форму його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронній або паперовій формі.

17. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. За відсутності голови комісії вирішальним є голос його заступника.

18. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком 1.

19. До участі у засіданні комісії можуть залучатися батьки або інші законні представники дитини (за згодою), крім випадків, коли вони є кривдниками дитини, а також особи, які стали свідками випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватися принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

ставити питання по суті розгляду;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

20. Голова комісії доводить до відома заінтересованих осіб та Державної служби у справах дітей рішення комісії згідно із протоколом засідання та здійснює контроль за його виконанням.

21. Строк опрацювання комісією повідомлень та виконання нею своїх завдань не має перевищувати 10 робочих днів із дня їх отримання керівником суб’єкта.

22. Для забезпечення можливості звернення дітей, які проживають або цілодобово перебувають в суб’єкті, щодо випадків насильства та/або жорстокого поводження з ними або загрози їх життю чи здоров’ю, а також випадків насильства та/або жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей в таких суб’єктах керівники відповідних суб’єктів за сприяння їх засновників або відповідного органу управління, якому підпорядковується суб’єкт, зобов’язані забезпечити функціонування в доступному для дітей місці телефону та/або електронного пристрою з доступом до Інтернету з дотриманням таких вимог:

телефон, електронний пристрій має працювати цілодобово протягом усього календарного року;

користування телефоном, електронним пристроєм має бути доступним для кожної дитини, яка отримує послуги в суб’єкті, у будь-який час її перебування в ньому, в умовах дотримання конфіденційності, без присутності будь-яких сторонніх осіб. У разі коли в суб’єкті отримують послуги діти, які належать до маломобільних груп населення, керівники суб’єктів за сприяння їх засновників або відповідного органу управління, якому підпорядковується суб’єкт, зобов’язані забезпечити умови доступу до телефону, електронного пристрою з дотриманням принципів безбар’єрності;

поряд із телефоном, електронним пристроєм має бути розміщена інформація у вигляді буклетів, постерів, стендів щодо номерів телефонів, електронних сервісів служб, до яких дитина може звернутися по допомогу, зокрема безоплатну правничу допомогу. У випадку наявності у суб’єкті дітей із порушеннями зору відповідна інформація має бути продубльована шрифтом Брайля. Примірний перелік номерів телефонів, електронних сервісів служб для звернення дітей по допомогу у випадку насильства та/або жорстокого поводження з ними або загрози їх життю чи здоров’ю, а також випадків насильства та/або жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей в суб’єктах наведено у додатку 2.

Керівник суб’єкта, де проживають або цілодобово перебувають діти, постійно забезпечує інформування дітей про їх право та можливість звернення щодо порушення їх прав, зокрема щодо випадків насильства та жорстокого поводження з ними або загрози їх життю чи здоров’ю, а також випадків насильства та жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей.

23. Керівник суб’єкта, в якому проживають або цілодобово перебувають діти, якому стало відомо про дітей, що постраждали від насильства та/або жорстокого поводження, зобов’язаний невідкладно, протягом трьох годин, повідомити про це батькам, іншим законним представникам дитини, уповноваженому підрозділу органу Національної поліції, службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта з одночасним інформуванням про це територіального органу Нацсоцслужби, Державної служби у справах дітей.

У випадку виявлення насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, яка проживає або цілодобово перебуває в суб’єкті, з боку керівника суб’єкта працівники, батьки, інші законні представники дитини або свідки цього випадку повинні повідомити засновнику суб’єкта або відповідному органу управління, якому підпорядковується суб’єкт.

Засновник суб’єкта або відповідний орган управління, якому підпорядковується суб’єкт, у разі надходження повідомлення стосовно керівника суб’єкта зобов’язаний невідкладно, протягом трьох годин, повідомити письмово про це батькам, іншим законним представникам дитини, уповноваженому підрозділу органу Національної поліції, службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта з одночасним інформуванням про це територіального органу Нацсоцслужби, Державної служби у справах дітей.

У разі коли така інформація стала відома керівнику суб’єкта, засновнику суб’єкта або відповідному органу управління, якому підпорядковується суб’єкт, у вихідні та святкові дні або поза межами робочого часу, він про це повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції, представники якого інформують визначену контактну особу (працівника) служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, для невідкладного вжиття нею заходів в межах законодавства.

Керівники служб у справах дітей за місцем розташування суб’єкта протягом тижня з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 “Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми” зобов’язані визначити і передати інформацію про номери мобільних телефонів та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) посадових осіб служб у справах дітей, яких має інформувати уповноважений підрозділ органу Національної поліції у вихідні чи святкові дні у випадку, зазначеному в абзаці четвертому цього пункту.

24. У разі отримання інформації, визначеної в пунктах 22 і 23 цього Порядку, служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта інформує Державну службу у справах дітей, яка забезпечує систематизацію та аналіз такої інформації для подальшого інформування Нацсоцслужби.

25. До кінця доби, в якій отримано повідомлення, служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю (за умови, що повідомлення або інформація надійшли протягом робочого дня), разом із представниками уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, закладу охорони здоров’я, які діють у межах своїх повноважень, у разі потреби проводять оцінку рівня безпеки дитини, щодо якої надійшло повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю, та інших дітей, які проживають або цілодобово перебувають у відповідному суб’єкті, за результатами якої складається акт за формою згідно з додатком 10 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561; 2020 р., № 57, ст. 1779).

Під час оцінювання рівня безпеки з дитиною може проводитися бесіда, якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, коли може висловити свою думку. Бесіда проводиться за згодою дитини та з урахуванням вимог, визначених пунктом 14 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585, без участі представників відповідного суб’єкта, стосовно яких є підозра щодо вчинення ними насильства та/або жорстокого поводження з дитиною або наражання її на небезпеку. У разі проведення бесіди з дитиною до неї повинен залучатися психолог, який може бути працівником комунального надавача соціальних послуг, закладу освіти, охорони здоров’я або представником громадського об’єднання.

Виявлення ознак сексуального насильства стосовно дитини, опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства або стала його свідком (очевидцем), проводиться у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта протягом години забезпечує координацію з іншими суб’єктами щодо вжиття невідкладних заходів із забезпечення безпеки дитини шляхом надання інформації про дитину за допомогою електронної комунікації.

26. Представник служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю (за умови, що повідомлення або інформація надійшли протягом робочого дня), здійснює заходи із переміщення дитини для забезпечення безпеки дитини, щодо якої надійшло повідомлення, зокрема:

1) негайну передачу дитини батькам, одному з них або іншому законному представнику дитини у разі, коли така передача відповідає найкращим інтересам дитини та під час оцінки рівня її безпеки не виявлено фактів, які можуть свідчити про ухилення батьків або інших законних представників дитини від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, або негайне тимчасове влаштування дитини службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

2) негайне направлення дитини до закладу охорони здоров’я для проведення та документування результатів її медичного обстеження відповідно до порядку, затвердженого МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (у разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, зокрема лікування в стаціонарних умовах (у разі потреби).

За фактом переміщення дитини з приміщення суб’єкта складається акт про факт переміщення дитини із суб’єкта за формою згідно з додатком 3 (далі – акт про факт переміщення), який підписується представником служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло повідомлення, представником такого суб’єкта. В акті про факт переміщення зазначається факт переміщення дитини із суб’єкта із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) дитини, стану здоров’я дитини на момент передачі, дати та часу переміщення дитини.

Акт про факт переміщення складається у двох примірниках, один із яких залишається в суб’єкта, другий – у службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта.

У разі переміщення дитини до іншого суб’єкта або влаштування на стаціонарне лікування повноваження її законного представника здійснює орган опіки та піклування за місцем взяття дитини на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Не можуть бути підставами для недопущення представників, визначених абзацом першим цього пункту, до проведення оцінки рівня безпеки дитини такі обставини, як час доби, відсутність керівника суб’єкта, запровадження карантину тощо. Про будь-які обставини, які можуть ускладнити проведення оцінки рівня безпеки дитини, негайно інформується відповідна служба у справах дітей обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) для вжиття превентивних заходів.

27. У разі отримання інформації про випадки насильства та/або жорстокого поводження з дитиною (дітьми) або загрози її (їх) життю або здоров’ю забезпечується відсторонення керівника та працівників відповідного суб’єкта, які вчиняли або допустили насильство та/або жорстоке поводження з дитиною, із одночасною організацією виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також негайно здійснюється один із заходів для забезпечення безпеки дитини (дітей), що фіксується у відповідному акті:

1) негайна передача дитини (дітей) батькам, одному з них або іншому законному представнику дитини у разі, коли така передача відповідає найкращим інтересам дитини (дітей) та під час оцінки рівня її (їх) безпеки не виявлено фактів, які можуть свідчити про ухилення батьків або інших законних представників дитини від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини (дітей);

2) негайне направлення дитини (дітей) до закладу охорони здоров’я для проведення та документування результатів її медичного обстеження відповідно до порядку, затвердженого МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (в разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, зокрема лікування у стаціонарних умовах;

3) негайне тимчасове влаштування дитини (дітей) службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866.

У разі коли постраждалими від жорстокого поводження або загрози життю встановлено групу дітей, для яких недостатньо форм тимчасового влаштування в межах територіальної громади за місцем розташування суб’єкта, організація відповідного тимчасового влаштування за клопотанням служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта може здійснюватися обласною, Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) до суб’єкта, в якому можливе цілодобове перебування дітей відповідного віку та стану здоров’я, в межах регіону. Для цього службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта видається наказ про тимчасове влаштування дітей, а Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) приймається відповідне розпорядження. У разі коли тимчасове влаштування дітей здійснюється до суб’єкта приватної форми власності, необхідна згода його засновника.

Тимчасове влаштування дітей відповідно до цього підпункту здійснюється за наявності вільних місць у визначеному суб’єкті, відповідності умов перебування дітей у ньому їх базовим потребам, наявності працівників необхідної кількості та кваліфікації для організації роботи з дітьми з урахуванням їх стану та потреб.

У разі коли дитина постраждала від насильства та/або жорстокого поводження або їй загрожувала небезпека з боку іншої дитини/дітей, яка/які проживають або цілодобово перебувають в тому ж суб’єкті, керівник суб’єкта сприяє проходженню дитиною/дітьми, яка/які вчиняла/вчиняли насильство та/або жорстоке поводження з дитиною, стала/стали свідком або постраждала/постраждали від насильства та/або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.

28. Після отримання рішення комісії відповідно до пункту 20 цього Порядку або забезпечення безпеки дитини відповідно до пункту 26 цього Порядку Державна служба у справах дітей не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня отримання інформації аналізує надану інформацію, перевіряє наявність попередніх повідомлень щодо дитини або суб’єкта.

У разі виявлення ознак системності порушень, загрози життю чи здоров’ю дитини, наявності повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною протягом останніх двох місяців Державна служба у справах дітей інформує Нацсоцслужбу для здійснення заходів державного контролю.

Державна служба у справах дітей аналізує результати здійснених заходів моніторингу та контролю за дотриманням прав дітей проведених Нацсоцслужбою у суб’єкті перевірки:

вживає заходів до припинення перебування дітей у суб’єкті в разі загрози їх життю чи здоров’ю;

подає клопотання до відповідних органів про притягнення до відповідальності керівництва суб’єкта або працівників;

надає рекомендації суб’єкту щодо усунення виявлених порушень;

здійснює моніторинг за наданням постраждалій дитині соціальних, психологічних та правничих послуг;

здійснює моніторинг стану дитини до повного усунення наслідків правопорушення.

Служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта:

організовує проведення оцінювання стану задоволеності потреб дитини відповідно до пункту 36-1 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

організовує взаємодію з органом опіки та піклування за місцем проживання (перебування) або походження дитини щодо розроблення або перегляду індивідуального плану її соціального захисту з наданням пропозицій до нього, які мають на меті, зокрема, забезпечення дитини послугою соціально-психологічної реабілітації та сприяння в реалізації її права на виховання в сім’ї.

Орган опіки та піклування за місцем проживання (перебування) або походження дитини за необхідності вживає заходів, передбачених абзацами п’ятим – восьмим пункту 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

Державна служба у справах дітей в межах здійснення моніторингу дотримання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами вимог законодавства у сфері захисту прав дітей веде облік випадків насильства та подає узагальнену інформацію (із зазначенням інформації про категорії постраждалих дітей чи дітей, щодо яких виникла відповідна загроза (вік, стать, наявність/відсутність інвалідності тощо) Мінсоцполітики щокварталу та щороку до 10 числа місяця, наступного за звітним, для аналізу.

29. Для організації соціального захисту дітей, які проживають або цілодобово перебувають в суб’єктах та постраждали від насильства та/або жорстокого поводження чи життю і здоров’ю яких загрожувала небезпека, службою у справах дітей за місцем їх проживання (перебування) або походження вживаються заходи, передбачені пунктами 15-21 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

План заходів

щодо запобігання та протидії булінгу (цькування) та домашнього насилля

на 2025 – 2026 навчальний рік

№	Заходи	Відповідальний	Дата		Форма викон.
Нормативно-правове та інформаційне забезпечення попередження булінгу (цькування) та домашнього насилля
1.	Наказ « Про призначення уповноваженої особи для проведення невідкладних заходів реагування у разі виявлення фактів насильства,або отримання заяв від постраждалих.	Директор,	вересень		Наказ
2.	Наказ Про затвердження плану заходів,спрямованих на запобігання і протидію боулінгу,( цькуванню) в ЗДО №4	Директор,	вересень		Наказ
3.	Наказ про затвердження складу комісії з розгляду випадків боулінгу ( цькуванню)	Директор	вересень		Наказ
4.	Наказ Про скликання засідання комісії з розгляду випадків боулінгу ( цькування) у разі необхідності	Директор	листопад		Наказ
5.	Наказ Про створення робочої групи з розроблення Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми	Директор	вересень		Наказ
6.	Наказ Про затвердження Положення про запобігання та протидію жорстокому поводженню з дітьми та форм документації	Директор	вересень		Наказ
3.	Наради з питань профілактики булінгу (цькування): – з педагогічними працівниками; – з технічним персоналом.	Директор,	жовтень		Нарада
4.	Розміщення на сайті ЗДО №4 нормативних документів. Розроблення : Алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів, що можуть вказувати на вчинення булінгу (цькування) щодо дитини.	Уповноважена особа,директор	жовтень		Сайт
5.	Підготовка рекомендацій для працівників закладу – нормативні документи із запобігання та протидії булінгу (цькування) та домашнього насилля. – з розпізнавання ознак булінгу (цькування), форми, причини і наслідки булінгу (цькування), види та способи одержання допомого постраждалими особами.	Директор	Жовтень		Сайт, буклет
6.	Розміщення інформаційної скриньки для повідомлень на сайті закладу	Відповідальна За Сайт	Протягом року		Сайт, повідомлення
7.	Розміщення телефонів довіри на інформаційних стендах та веб-сайті ЗДО для ознайомлення батьківської громадськості	Відповідальна за Сайт	листопад
8.	Проведення профілактичної роботи щодо запобіганню боулінгу в ЗДО	Уповноважена особа	Вересень, січень
*Робота з працівниками закладу освіти*
1.	Консультування педагогічних працівників із запобігання та протидіїбулінгу (цькування) (за потребою)	Директор Практичний психолог Уповноважена особа	Протягом року		Інд. консульт.
2.	Інструктивні наради з питань запобігання та протидії булінгу (цькування) з обслуговуючим персоналом	Директор,	Протягом року		Інд. бесіди
3.	Бесіди з вихователями за результатами проведення психодіагостичних досліджень	Практичний психолог	Протягом року		Інд. бесіди
4.	Організація заходів щодо запобігання булінгу (цькування) на території навчального закладу	Директор, Уповноважена особа,вихователі ,практичний психолог	Протягом року		Спостереження
5.	Спостереження за створенням дружніх взаємовідносин в іграх: в групі,на прогулянках,під час занять з фізкультури,музичних заняттях	Уповноважена особа,вихователі,практичний психолог	Постійно		Спостереження
	У разі підтвердження боулінгу в ЗДО інформувати Департамент освіти	Директор	В міру необхідності		постійно
*Робота з дітьми*
1.	Інформаційно – просвітницькі заходи з питань запобігання та протидії булінгу (цькування) для дітей та за участю дітей	Вихователі,батьки	Протягом року		Бесіди, години спілкування
2.	Заходи в рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу (цькування)	Вихователі,практичний психолог	жовтень		Бесіди, заняття з елементами тренінгу, години спілкування, перегляд відео
3.	Акція «16 днів проти насилля»	Вихователі,практичний психолог,вихователь-методист	листопад		Бесіди, заняття,ігри, години спілкування, перегляд відео
4.	Акція «Подаруй обійми» до Всесвітнього дня доброти.	практичний психолог,вихователь-методист ,вихователі	листопад		Ігри,заняття
5.	Перегляд мультфільму про добро та повагу до дня Толерантності	практичний психолог,вихователь-методист ,вихователі	16 листопада		Перегляд відео
6.	Заняття «Спілкування легко та ввічливо»	вихователі	Грудень		Заняття з
7.	Спостереження за психологічним мікрокліматом у дитячому колективі.Формування навичок дружніх стосунків серед вихованців,проведення бесід з дітьми щодо забезпечення попередження насильства та боулінгу,обговорення проблемних ситуацій	Директор Психолог,вихователь-методист	постійно		бесіди
8.	Надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти,які вчинили боулінг ( цькування,стали його свідками або постраждали від булінгу	Директор,уповноважена особа,психолог	В міру необхідності		заслуховування
9.	Види та форми булінгу	Практичний психолог	грудень		консультація
10.	На скільки є серйозною проблема боулінгу в ЗДО	Практичний психолог	січень		ширінг
*Робота з батьками*
1.	Виступи на батьківських зборах з профілактики булінгу (цькування) .	Вихователі,батьки		Грудень	Виступ
2.	Індивідуальні бесіди з батьками щодо профілактики насильства в сім’ї.	Директор,вихователі,практичний психолог		Протягом року (за потреби)	Інд. консультації
3.	Онлайн заняття з батьками. Поради батькам «Вправи на зниження агресії»	Вихователь-методист		Листопад	Заняття з елементами тренінгу
4.	Індивідуальні бесіди з батьками дітей «групи ризику»	Практичний психолог,уповноважена особа		Протягом року	Бесіди
5.	Проведення консультацій з питань взаємин батьків з дітьми	Практичний -психолог		Грудень, лютий	консультації
6.	Консультування вихователів і батьків : « Як вирішувати дитячі конфлікти»	Практичний -психолог		Січень березень	консультації
7.	Захист прав та інтересів дитини	вихователі		лютий	консультація
8.	Акція « Ділимось любов»ю»	вихователі		листопад	захід
9.	Флеш-моб « Дитячий колектив без булінгу.Сім»я без насильства.»	вихователі		жовтень	захід
10.	Лекторій з елементами інтерактивних вправ Профілактика виникнення боулінгу.Відповідальне батьківство.	Вихователь-методист,вихователі		грудень	лекторій
11.	Правова освіта для маленької дитини. Види та форми боулінгу.Як навчити дитину цивілізовано виражати гнів». Заохочення та покарання	Практичний -психолог		квітень	консультування
12.	Вчимося спілкуванню з дитиною	Директор		постійно	бесіда
*Моніторинг освітнього середовища закладу освіти*
1.	Моніторинг здобувачів освіти про випадки булінгу (цькування) про випадки насильства в сім’ї (за потребою)	Вихователі,практичний психолог	Протягом року		Анкетування
2.	Моніторинг батьків на випадки булінгу	вихователі	Протягом року		Анкетування
	Моніторинг стосовно боулінгу в ЗДО №4	Директор	Листопад, травень		Збір інформації
3.	Звіт про виконання заходів із запобігання та протидії булінгу (цькування)	Директор,уповноважена особа	1 раз на квартал		Звіт

Моніторинг стосовно булінгу в ЗДО №4 « Калинова сопілка»

Станом на 01.11.2025р.

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», листа Міністерства освіти
і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436 «Про створення безпечного
освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу
(цькуванню)»,
Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025р. №658 Про
затвердження Типової Програми унеможливлення насильства та жорстокого
поводження з дітьми на виконання Положення про запобігання та протидію
жорстокому поводженню з дітьми в ЗДО №4 « Калинова сопілка», з метою
належної реалізації заходів щодо захисту прав дитини

"3 -1 ) булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього
процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному,
сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних
комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та
(або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок
чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю
потерпілого.
Керівник ЗДО №4 « Калинова сопілка» та комісія з розгляду
булінгу здійсню контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на
запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
У закладі освіти ведеться відповідна документація
Згідно статті 30
видано наказ «Про організацію роботи щодо протидії булінгу (цькуванню)у
закладі на 2025-2026 навчальний рік». Відповідальна за
здійсненням конторолю ,спрямованого на запобігання протидії булінгу у
закладі- Павликівська Л.В.- вихователь –методист.
Наявний журнал реєстрації рішень комісії з розгляду випадків булінгу та
журнал реєстрації заяв про випадки булінгу.
Розроблений план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу у
2025-2026 навчальному році.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу в закладі та відповідальність
осіб, причетних до булінгу, який розроблено відповідно до наказу МОН
«Деякі питання реагування на випадки булінгута застосування заходів
виховного впливу в закладах освіти»
План заходів, щодо запобігання будь-яких проявів дискримінації, булінгу в
закладі у 2025-2026 навчальному році
Наявні заходів протидії булінгу у закладі.
Реалізується проєкт «Стоп булінг». Термін реалізації проєкту-2025-2026
роки. Координатором якого виступає практичний психолог Оксана Лесів.
Ведеться робота з сайтом закладу, де постійно оновлюється інформація щодо
запобігання будь-яких проявів дискримінації, булінгу.

Наявний інформаційно-роздатковий матеріал, який систематично знаходиться у
доступі та постійно оновлюється.
Активна робота проводиться практичним психологом .
Налагоджена робота з педагогічним колективом: аналіз нормативно-правового
забезпечення, анонімне анкетування педагогічного колективу на тему
«Протидіябулінгу у закладі освіти».
Систематичною є робота із здобувачами освіти: виховні заходи, анонімне
анкетування, тренінги, проведенння вправ на подолання стресу та панічних
атак, години спілкуванння, розроблені абетки безпеки, бесіди-дані форми
роботи відпрацьовані психологічною службою закладу.
Робота з батьками: протягом року проводяться анонімні анкетування на
тематику булінгу, консультації з практичним психологом за потреби.
Згідно статті 30 наявні такі документи:
Накази : « Про призначення уповноваженої особи для проведення
невідкладних заходів реагування у разі виявлення фактів насильства,або
отримання заяв під пострадавших.», «Про затвердження плану
заходів,спрямованих на запобігання і протидію булінгу ( цькуванню)»,Про
затвердження складу комісії з розгляду випадку булінгу ( цькуванню),» Про
скликання засідання комісії з розгляду випадків булінгу ( цькуванню)»,» Про
створення робочої групи з розроблення Положення про запобігання та
протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми»,» Про
затвердження Положення прор запобігання та протидію жорстокому
поводженню з дітьми та форм документації».
У закладі наявні журнали:
1.Журнал обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з
дітьми або загрозу його вчинення.
2.Журнал реєстрації фактів виявлення ( звернення) про вчинення
домашнього насильства за ознакою статі.
3.Типова форма реєстрації внутрішнього інциденту ( журнал безпеки)
План заходів у сфері запобігання та протидії проявам булінгу (цькування) у
ЗДО на на 2025-26 н.р.:
Оприлюднено номери телефонів довіри .
Наявне Положення про комісію з розгляду випадків булінгу у ОЗ
«Новооріхівський ліцей імені О.Г. Лелеченка».
Розроблено: пам»ятки про відповідальність осіб,причетних до боулінгу,
положення про комісію з розгляду боулінгу, порядок реагування на доведені
випадки булінгу в закладі освіти,порядок подання на розгляд заяв про
боулінг,психосоціальна підтримка кожному працівнику на робочому
місці,алгоритм дій працівників у разі виявлення або підозри на жорстоке
поводження з дитиною.
Наявна: ТИПОВА ПРОГРАМА унеможливлення насильства та жорстокого
поводження з дітьми.
-Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020.Про забезпечення
соціального захисту дітей,які перебувають у складних життєвих обставинах.

Анкети:
-анонімного опитування для дітей;
-анкети для дітей дошкільного віку
В наявності:
– Типова форма первинного повідомлення про підозру на випадок
насильства щодо дитини.
– ПОЛОЖЕННЯ про запобігання та протидію насильству та
жорстокому поводженню з дітьми в закладі дошкільної освіти (
затверджене наказом № 48- о/д від 17.09.2025
Відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) передбачена
Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України
від 18.12.2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо протидії булінгу(цькуванню)»
Систематичною є робота із педагогами,батьками та дітьми: виховні заходи,
анонімне анкетування, тренінги, проведенння вправ на подолання стресу та
панічних атак, години спілкуванння, розроблені абетки безпеки, бесіди.
Активна робота проводиться практичним психологом.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 4 червня 2025 р. № 658
Київ

Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, що додається.
Державній службі у справах дітей провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед суб’єктів, зазначених у пункті 2 Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої цією постановою, про необхідність розроблення та затвердження документів, а також вжиття інших заходів, передбачених Типової програмою.

Прем’єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 червня 2025 р. № 658

ТИПОВА ПРОГРАМА
унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

Ця Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – Типова програма) спрямована на забезпечення функціонування ефективної системи унеможливлення будь-якого виду насильства та жорстокого поводження з дітьми, створення у закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрах, дитячих та молодіжних громадських об’єднаннях, інших громадських об’єднаннях, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми (далі – суб’єкти роботи з дітьми та молоддю), середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною, запровадження системи інформування про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю, а також забезпечення оперативного їх розгляду та реагування на них.
Типова програма є обов’язковою для суб’єктів роботи з дітьми та молоддю під час розроблення Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

У Типовій програмі терміни вживаються у значенні, наведеному в Сімейному кодексі України, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-правових актах.
Завданнями Типової програми є:

запровадження порядку дій, спрямованих на унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

З метою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинно бути забезпечено впровадження таких основних заходів:

1) превентивні заходи:

затвердження Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

затвердження форми анкети анонімного опитування для дітей згідно з додатком 3;

2) заходи із виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми:

3) заходи з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми:

4) заходи з моніторингу та оцінки виконання програми:

регулярні самоперевірки (оцінка ефективності заходів, виявлення проблемних аспектів);

збір інформації для зворотного зв’язку (анкетування дітей, батьків, персоналу);

аналіз інцидентів (вивчення випадків насильства для запобігання повторенню);

Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю:

Працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;

Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю повинен забезпечити функціонування механізму подання повідомлень, який передбачатиме:

Відповідно до статті 10Закону України “Про охорону дитинства” забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинні бути розроблені та/або поширені інформаційні матеріали з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми шляхом:

проведення тематичних семінарів для батьків або інших законних представників дитини.

Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю забезпечує інформування працівників з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – інформування), що передбачає такі напрями (теми):

розпізнавання фізичного, психологічного, економічного та сексуального насильства;

методи профілактики булінгу серед дітей;

використання ненасильницьких методів спілкування та управління конфліктами;

порядок дій у разі виявлення випадків насильства або підозри щодо їх наявності;

дотримання правових норм щодо захисту дітей від насильства;

Інформування здійснюється шляхом:

З метою унеможливлення насильства або жорстокого поводження з дітьми керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю забезпечує виявлення поведінки дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, яка потенційно може призводити до насильства та жорстокого поводження.

З метою унеможливлення ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю повинні не допускати фізичного контакту з дитиною, якщо він не є необхідним відповідно до змісту заходів або видів діяльності з дитиною.

Унеможливлення насильства та жорстокого поводження включає регулярне оцінювання ризиків, пов’язаних з насильством та жорстоким поводженням з дітьми, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації, із забезпеченням подальшого моніторингу та контролю, а також перегляд запроваджених заходів з унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Якщо за результатами розгляду повідомлення:

Про невиконання, неналежне виконання суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повноважень щодо запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми може бути повідомлено уповноваженій особі (координатору) в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на яких покладено функції щодо забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

Додаток 1
до Типової програми

ТИПОВА ФОРМА
первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини

Додаток 2
до Типової програми

ТИПОВА ФОРМА
реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки)

Додаток 3
до Типової програми

ТИПОВА АНКЕТА
анонімного опитування для дітей

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯД ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ ( ЦЬКУВАННЯ)

Якщо керівник закладу освіти отримав заяву або повідомлення про випадок булінгу – він зобов’язаний скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу. Це визначає пункт 2 розділу 2 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

Комісія має бути скликана не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення про булінг. Служба освітнього омбудсмена рекомендує повідомляти про булінг письмово, що сприятиме об’єктивнішій роботі комісії та допоможе зібрати факти й докази.

Завдання комісії
Комісія:

з’ясовує причини булінгу;
надає рекомендації для створення безпечного середовища в закладі освіти;
забезпечує сторонам необхідну психологічну допомогу.

Важливо! Комісія не підтверджує і не спростовує факт булінгу – це роблять правоохоронні органи та суд. Вона лише збирає й аналізує інформацію та оформлює її у протокол із рішенням.

Важливі питання щодо роботи комісії:

Чи має комісія діяти в закладі освіти постійно?
Хто входить до її складу?
Чи можуть батьки та здобувачі освіти брати участь у засіданнях?
Як діяти, якщо член комісії – кривдник або потерпілий?
Які права та обов’язки членів комісії?
Як відбувається опитування неповнолітніх сторін булінгу?
Хто відповідає за конфіденційність даних?
Як комісія приймає рішення?

Як правильно писати заяву про булінг – у окремій публікації Служби освітнього омбудсмена.

Комісія має діяти постійно
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Порядку, комісія працює на постійній основі.
Керівник закладу освіти зобов’язаний створити комісію незалежно від наявності заяв про булінг.
Склад комісії
Відповідно до пункту 2 розділу 3 Порядку, комісія включає:

Голову (керівника закладу освіти);
Заступника голови;
Секретаря;
Не менше 5 осіб (педагоги, психолог, соціальний педагог, представники служби у справах дітей тощо).

Чи можуть батьки та здобувачі освіти брати участь у засіданнях?
Так, за їхньою згодою. До засідання також можуть долучатися:

Кривдник, потерпілий, свідки та їхні батьки;
Представники освітнього омбудсмена, органів місцевого самоврядування, поліції.

Присутність цих осіб не є обов’язковою, але може сприяти об’єктивності розгляду справи.

Що робити, якщо член комісії – кривдник або потерпілий?
Відповідно до роз’яснення МОН, якщо член комісії (у тому числі голова, заступник чи секретар) є кривдником або потерпілим у конкретному випадку, виникає конфлікт інтересів.

У такому разі:

Члена комісії виключають із її складу;
Для дотримання кворуму на його місце призначають іншу особу.

Права та обов’язки членів комісії
Права:

Ознайомлюватися з матеріалами щодо випадку булінгу;
Висловлювати власну думку;
Голосувати та приймати рішення;
Вносити пропозиції до порядку денного засідання.

Обов’язки:

Особисто брати участь у роботі комісії;
Не розголошувати інформацію третім особам;
Виконувати доручення голови комісії.

Як повідомляють про засідання комісії?
Секретар комісії:

Не пізніше 18:00 дня, що передує засіданню, повідомляє всіх учасників про дату, час, місце та порядок денний;
Надсилає матеріали в електронному або паперовому вигляді.

Комісія перевіряє ситуацію, але не встановлює факт булінгу
Комісія не проводить розслідування, вона лише:

Аналізує обставини булінгу;
Визначає заходи щодо його припинення;
Оцінює потреби сторін у психологічній підтримці.

Факт булінгу доводять правоохоронні органи та суд.

Як комісія перевіряє ситуацію?
Протягом 10 робочих днів комісія повинна:

Зібрати всі докази (пояснення сторін, висновки психолога, інформацію від соцслужб, експертні висновки, дані з соцмереж тощо);
Оцінити потреби постраждалого та кривдника у психологічній підтримці;
Запропонувати заходи для усунення причин булінгу;
Визначити заходи виховного впливу.

Конфіденційність та захист персональних даних
Комісія зобов’язана дотримуватися:

Конфіденційності даних;
Захисту персональної інформації відповідно до законодавства України.

Висновки:

Керівник зобов’язаний створити комісію та скликати її у разі заяви про булінг.
Комісія діє на постійній основі та включає представників освітнього закладу, соцслужб і поліції.
Факт булінгу встановлює суд, а комісія лише аналізує ситуацію та вживає заходів для його припинення.

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА НАУКИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №4 «Калинова сопілка»

76006, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 133, тел.: 78-64-24

e–mail: Slivocka 8@ ukr.net код ЄДРПОУ 20559212

Наказ

від 04.09.2025р. м. Івано-Франківськ № 48-о/д

Про затвердження

складу комісії з розгляду

випадку боулінгу ( цькуванню)

Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025р. №658 Про затвердження Типової Програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми на виконання Положення про запобігання та протидію жорстокому поводженню з дітьми в ЗДО №4 « Калинова сопілка», з метою належної реалізації заходів щодо захисту прав дитини в освітньому середовищі, створення безпечного простору для усіх учасників освітнього процесу,

НАКАЗУЮ:

Створити комісію з розгляду випадків булінгу серед учасників освітнього процесу у такому складі:

– Голова комісії – Тамара СЛИВОЦЬКА

– Секретар – Оксана ЛЕСІВ – практичний психолог,

– Члени комісії:

– Людмила ПАВЛИКІВСЬКА – вихователь-методист;

– Світлана МОСКВИН – вихователь,голова ПК

– Світлана Баворовська- вихователь;

Затвердити Положення про комісію з розгляду випадків булінгу у ліцеї (додаток 1).
Затвердити План заходів з протидії булінгу
Затвердити Порядок реагування на доведені випадки булінгу (додаток 3).
Затвердити Пам’ятку про відповідальність осіб, причетних до булінгу (додаток 4).
У випадках скликання комісій до її роботи за згодою долучати батьків, чиї діти причетні до випадків булінгу чи були свідками таких випадків.
Засідання комісії проводити у випадку заяви керівнику закладу освіти (письмової, усної, у тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації).
З метою профілактики проявів негативної поведінки дітей,дорослих, чиї дії у майбутньому можуть бути кваліфіковані як булінг, невідкладно скликати засідання комісії та за згодою залучати батьків до її засідань.
Вихователям постійно проводити роз’яснювальну роботу з дітьми та батьками щодо їх відповідальності за дії, які можуть бути кваліфіковані як булінг та мають ознаки цькування.
Довести до відома всіх педагогічних працівників інформацію про персональну відповідальність за приховування інформації про випадки булінгу з їх боку, також відомі їм випадки булінгу з боку дітей, колег чи батьків щодо інших учасників освітнього процесу.
З цим наказом педагогічних працівників та батьків.
Копію цього наказу розмістити на офіційному сайті ЗДО №4
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор ЗДО №4

« Калинова сопілка» Тамара СЛИВОЦЬКА

Ознайомлені:

04.09.2025р.

Оксана ЛЕСІВ

Людмила Павликівська

Світлана МОСКВИН

Світлана Баворовська

Додаток 1

до наказу від 04.09.2025 № 48 – о/д

Положення

про комісію з розгляду випадків булінгу

у ЗДО №4 « Калинова сопілка»

Склад комісії з розгляду випадків булінгу затверджує директор закладу власним наказом. Зміни у складі комісії вносять окремим наказом.
Комісія з розгляду випадків булінгу підпорядкована директору ЗДО.
Комісія з розгляду випадків булінгу:

3.1. Проводить засідання відповідно до поданих заяв здобувачів освіти, батьків, законних представників, інших осіб.

3.2. Розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб.

3.2. Проводить розслідування випадків відповідно до поданих заяв, встановлює, чи вказаний у заяві випадок є булінгом (цькуванням), чи це конфлікт.

3.4. З’ясовує причини, які призвели до випадків булінгу (цькування); приймає рішення про заходи, необхідні для усунення причин; оцінює потреби сторін.

3.5. Доводить рішення комісії до всіх причетних осіб.

Додаток 2

до наказу від 04.09.2025 № 48 – о/д

Порядок реагування на доведені випадки булінгу

Директор закладу:

1.1. Розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб.

1.2. Скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

1.3. Вживає відповідних заходів реагування.

1.4. Повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (якщо вони підтвердяться).

1.5. Забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

Працівники ЗДО №4

2.1. Подають директору заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

2.2. Повідомляють директорові про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали інформацію від інших осіб.

2.3. Здійснюють захист учасників освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

2.4. Вживають невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування) у дошкільному закладі, свідками якого стали.

2.5. Сприяють керівництву закладу у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).

2.6. Виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Здобувачі освіти, батьки (або особи, що їх замінюють):

3.1. Подають директору закладу заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

4.2. Повідомляють директора про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали інформацію від інших осіб.

4.3. Вживають невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування), свідками якого стали.

4.4. Сприяють керівництву у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).

4.5. Виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Додаток 3

до наказу від 04.09.2025 № 48 – о/д

Пам’ятка

про відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1.Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Це діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Неповідомлення керівникові закладу освіти учасниками освітнього процесу про випадки булінгу тягне за собою відповідальність, передбачену «Законом про антибулінг».
Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність за статтею 173, прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Неповнолітні особи віком від 16 до 18 років – відповідно до статті 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність на загальних підставах.

Якщо керівник закладу освіти отримав заяву або повідомлення про випадок булінгу – він зобов’язаний скликати в закладі освіти засідання комісії з розгляду випадку булінгу. Таку комісію керівник скликає не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення про булінг. Робота комісії важлива в ситуації, коли стався випадок, що має ознаки булінгу. Щоб зупинити цькування, комісія з’ясовує причини булінгу та має надати рекомендації для створення безпечного середовища в закладі освіти й забезпечити сторонам необхідну психологічну допомогу.

Комісія не має повноважень спростовувати або підтверджувати сам факт булінгу – це роблять правоохоронні органи та суд, але вона збирає й аналізує інформацію та видає протокол із рішенням.

Обов’язково повідомляються протягом доби про даний випадок або поді

На засідання комісії обов’язково запрошуються в усній або діловій формі представники: Служби у справах дітей, Центру соціальних служб і сектору ювенальної превенції (якщо відсутній офіцер освітньої безпеки).

На виконання Указу президента України №195/2020 “Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі”, Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, наказу МОН “Про деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти” № 1646 від 28.12.2019, відповідно до Закону України “Про освіту”, “Закону України “Про запобігання і протидію домашньому насильству”, листа МОН України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18 грудня 2018 року № 2657 VIII”, листа Міністерства освіти і науки України від 20.03.2020 № 6/480-20 “Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти” та з метою створення безпечного освітнього середовища, попередження булінгу (цькування), сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від булінгу, та ефективного реагування на факти насильства в закладах освіти.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 1 червня 2020 р. № 585 Київ

Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ№ 348 від 14.04.2021№ 775 від 28.07.2021№ 898 від 09.08.2024}

Відповідно до статей 10 і 231 Закону України “Про охорону дитинства”, статті 22 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” та статті 11 Закону України“Про соціальні послуги” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, що додається.
Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питаннядіяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісникУкраїни, 2008 р., № 76, ст. 2561; 2010 р., № 1, ст. 38; 2014 р., № 93, ст. 2684; 2016 р., № 93, ст.3041; 2017 р., № 26, ст.739; 2018 р., № 68, ст. 2287, № 80, ст. 2674) зміни, що додаються.
Визнати таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3жовтня 2018 р. № 800 “Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складнихжиттєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю”(Офіційний вісник України, 2018 р., № 80, ст. 2674).
Міністерству соціальної політики, Міністерству освіти і науки, Міністерству охорониздоров’я, Міністерству внутрішніх справ у тримісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

Прем’єр-міністр України

Д.ШМИГАЛЬ

Інд. 73

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від 1 червня 2020 р. № 585

ПОРЯДОК

забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження

{У тексті Порядку слова “районна у місті (у разі утворення) рада” в усіх відмінках і формах числа замінено словами “районна у місті (у разі утворення)” у відповідному відмінку і числі; слова “об’єднана територіальна громада” в усіх відмінках і формах числа виключено +згідно з Постановою КМ № 775 від 28.07.2021}

Загальна частина

Цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, інших закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, під час виявлення, розгляду звернень та повідомлень про таких дітей, забезпечення їх безпеки, а також надання необхідної допомоги з урахуванням потреб.
У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

жорстоке поводження з дитиною – будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою її експлуатації з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини;

загроза життю або здоров’ю дитини – обставини, що можуть призвести чи призвели до тяжких наслідків для життя, стану здоров’я та розвитку дитини, зокрема тяжкої, у тому числі невиліковної хвороби, тілесних ушкоджень або заподіяння шкоди нормальному фізичному,психічному розвитку дитини, у зв’язку з чим вона потребує допомоги.

Обставини можуть бути розцінені як загроза життю або здоров’ю дитини виходячи з її індивідуальних особливостей і потреб залежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності,особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної належності та етнічного походження за результатами проведення оцінки рівня її безпеки та складення відповідного акта згідно з додатком 10 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності,пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., 76, ст. 2561), – із змінами,внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 (далі – оцінка рівня безпеки дитини).

Перелік обставин, які можна розцінювати як загрозу життю або здоров’ю дитини, не є вичерпним;

міждисциплінарна команда – команда фахівців, які є працівниками суб’єктів для захисту прав дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах;

складні життєві обставини, в яких перебуває дитина, – умови, що негативно впливають на життя дитини, стан її здоров’я та розвиток (інвалідність, тяжка хвороба, безпритульність,перебування у конфлікті із законом, залучення до найгірших форм дитячої праці, залежність від психотропних речовин, інші види залежності, жорстоке поводження, зокрема домашнє насильство, у тому числі у разі, коли кривдником є дитина, ухиляння батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків, обставини стихійного лиха, техногенних аварій,катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо), установлені за результатами оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах;

суб’єкти виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, – органи державної влади, органи місцевого самоврядування,заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, інші заклади та установи,зокрема структурні підрозділи районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення),сільських, селищних рад з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення,здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі тощо, служби у справах дітей, центри соціальних служб, фахівці із соціальної роботи або інші надавачі соціальних послуг, органи Національної поліції, територіальні органи ДСНС та підпорядковані підрозділи, спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональні та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги, суди, органи прокуратури, уповноважені органи з питань пробації, інші загальні та спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” в межах своїх повноважень (далі – суб’єкти).

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Сімейному, Кримінальному та Кримінальному процесуальному кодексах України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, “Про Національну поліцію”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, “Про соціальні послуги”, “Про захист суспільної моралі”, “Про протидію торгівлі людьми”.

Діяльність суб’єктів спрямована на забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, провадиться з дотриманням таких принципів:

повага до честі, гідності дитини та неупереджене ставлення до неї;

забезпечення пріоритетності прав, інтересів та безпеки дитини під час здійснення заходів її соціального захисту;

належна увага до складних життєвих обставин кожної дитини;

недопущення дискримінації дитини;

урахування думки дитини під час вирішення питань, що її стосуються;

забезпечення конфіденційності інформації про дитину, що перебуває у складних життєвих обставинах, осіб, які її виявили, з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”;

ефективна взаємодія суб’єктів між собою та з інститутами громадянського суспільства.

Виявлення дитини, що перебуває у складних життєвих обставинах, здійснюється шляхом:

самозвернення дитини (в усній та (або) письмовій формі, зокрема із застосуванням засобів електронної комунікації, зокрема щодо порушення її прав і свобод, жорстокого поводження,домашнього насильства) до будь-якого суб’єкта;

звернення та надсилання повідомлень підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, зокрема з використанням дитячої “гарячої” телефонної лінії, кол-центрів з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, громадських об’єднань та міжнародних неурядових організацій,фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які надають соціальні послуги, громадян України,іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, в інтересах дитини, що перебуває у складних життєвих обставинах (в усній та (або) письмовій формі, зокрема із застосуванням засобів електронної комунікації) до будь-якого суб’єкта;

отримання інформації про дитину, що перебуває у складних життєвих обставинах, під час виконання професійних чи службових обов’язків посадовими особами, працівниками суб’єктів.

Виявлення та організація першочергових заходів соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах

Суб’єкти під час виконання своїх професійних чи службових обов’язків забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у випадку встановлення або отримання інформації про наявність (у тому числі ймовірну):

1) чинників, що можуть зумовити складні життєві обставини, визначених пунктом 15 частини першої статті 1 Закону України “Про соціальні послуги”, зокрема: часткова або повна втрата дитиною рухової активності, пам’яті; наявність у дитини невиліковної хвороби, хвороби,що потребує тривалого лікування, психічних та поведінкових розладів, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин; інвалідність; бездомність; наявність у дитини поведінкових розладів через розлучення батьків; ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків з виховання дитини; втрата дитиною соціальних зв’язків; шкода,заподіяна дитині та її сім’ї пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями,терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією;

2) жорстокого поводження з дитиною, у тому числі пов’язаного з:

будь-якою формою рабства або практикою, подібною до рабства, зокрема продажем дітей та торгівлею ними, борговою залежністю, примусовою чи обов’язковою працею, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;

вчиненням сексуального насильства стосовно дитини;

{Підпункт 2 пункту 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 775 від 28.07.2021}

використанням, вербуванням або пропонуванням дитини для зайняття проституцією,виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру;

роботою, яка за характером чи умовами виконання може заподіяти шкоду фізичному або психічному здоров’ю дитини;

використанням дитини в жебрацтві, втягненням її в жебрацтво (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб);

втягненням дитини у злочинну діяльність, залученням її до вживання алкоголю,наркотичних засобів, психотропних речовин;

діями, що призвели до виникнення обставин, за яких дитина стала очевидцем злочину проти життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності особи;

діяннями (діями або бездіяльністю) домашнього насильства, внаслідок якого дитина постраждала або свідком (очевидцем) якого вона була;

діяннями (діями або бездіяльністю) домашнього насильства, в якому дитина є кривдником;

вчиненням булінгу (цькування) стосовно дитини;

вчиненням булінгу (цькування) дитиною;

3) загрози життю або здоров’ю дитини, у тому числі пов’язаної з:

незабезпеченням дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою,відповідним для її віку доглядом;

залишенням дитини віком до семи років або дитини у безпорадному стані (хворої, з обмеженням життєдіяльності тощо) в приміщенні, громадському або іншому місці без нагляду осіб, які досягли 14 років;

залишенням дитини віком до десяти років більше ніж на півгодини на вулиці без відповідного для природно-кліматичних умов одягу або без дотримання відповідного для віку температурного режиму;

залишенням дитини під наглядом осіб з наявними ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, перебування під дією психоактивних речовин, вираженого психічного розладу;

невідкладним станом батьків дитини, що є прямою загрозою їх життю та здоров’ю або їх оточенню;

обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій, збройних конфліктів тощо;

наявною у правоохоронних органів інформацією про можливий та/або підтверджений факт вчинення злочину проти життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи, статевої недоторканності дитини, у тому числі викрадення, торгівлі дітьми.

Факт перебування дитини у складних життєвих обставинах установлюється за результатами оцінювання її потреб за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі підтвердження умов чи обставин, що негативно впливають на життя, стан здоров’я, розвиток дитини та призводять до неналежного рівня задоволення її індивідуальних потреб відповідно довіку, статі, стану здоров’я, інвалідності, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної,культурної належності та етнічного походження. При цьому оцінювання потреб дитини, яка постраждала від жорстокого поводження, та/або життю і здоров’ю якої загрожує небезпека, у соціальних послугах проводиться після оцінки рівня безпеки такої дитини.

Проведення оцінки рівня безпеки дитини є обов’язковим у разі виявлення умов та обставин, визначених підпунктами 2 та 3 цього пункту.

Усі звернення і повідомлення стосовно дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, негайно реєструються суб’єктами в журналі обліку звернень і повідомлень стосовно дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, із зазначенням такої інформації:

дата та час отримання звернення, повідомлення;

форма подачі звернення, повідомлення (усна та (або) письмова, через засоби електронної комунікації);

назва суб’єкта, організації чи прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, яка надіслала звернення, повідомлення, її контактні дані (телефон, у разі наявності електронна адреса);

прізвище, ім’я, по батькові, вік, місце проживання (перебування) дитини, стосовно якої отримано звернення або повідомлення;

стислий зміст звернення, повідомлення;

відмітка про наявність ризиків для життя та здоров’я дитини;

відмітка про наявність факту жорстокого поводження з дитиною, зокрема про вчинення стосовно дитини та/або дитиною домашнього насильства (з конкретизацією його форми:фізичне, сексуальне, психологічне або економічне), про вчинення стосовно дитини сексуального насильства;

{Абзац восьмий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 775 від 28.07.2021}

відомості про батьків дитини, інших законних представників;

прізвище, ім’я, по батькові працівника, який прийняв звернення, повідомлення, та/або відповідального за роботу із зверненням, повідомленням;

відомості про заходи, вжиті для захисту прав та інтересів дитини;

дата, час та форма надіслання інформації про дитину до інших суб’єктів, їх найменування;

додаткова інформація про дитину та її сім’ю, необхідна для забезпечення її соціального захисту.

Під час прийняття звернення, повідомлення в усній формі першочергово запитується інформація, зазначена у абзацах п’ятому – восьмому цього пункту.

Координацію діяльності щодо виявлення та захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також безпосереднє ведення їх справ здійснюють служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення), сільських, селищних рад (далі – служби у справах дітей).

Сільські, селищні, міські голови, а також старости сіл і селищ, визначених за рішенням

місцевої ради, несуть персональну відповідальність за забезпечення виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, випадків жорстокого поводження з ними,виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю дитини, надання таким дітям допомоги в межах повноважень і своєчасне інформування про них відповідних суб’єктів.

Суб’єкти, юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах внаслідок жорстокого поводження з нею або наявності загрози її життю чи здоров’ю, зобов’язані:

у разі потреби надати дитині домедичну допомогу (у разі виявлення дитини особами, які за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи), викликати бригаду екстреної (швидкої)медичної допомоги для надання дитині екстреної медичної допомоги;

невідкладно, у строк, що не перевищує однієї доби, звернутися/ повідомити (в усній та(або) в письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації)органам Національної поліції та службі у справах дітей за місцем виявлення та (або)проживання (перебування) такої дитини. У разі коли відсутня можливість звернутися до органів Національної поліції та служби у справах дітей, юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження з нею або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, зобов’язані негайно звернутися до інших суб’єктів.

При цьому служба у справах дітей у разі надходження повідомлення про виявлення дитини:

яка постраждала від торгівлі людьми, – невідкладно повідомляє про неї органу Національної поліції, а також структурному підрозділу місцевої держадміністрації,відповідальному за проведення процедури щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, для проведення відповідних заходів згідно із законодавством;

яка постраждала від домашнього або сексуального насильства, – невідкладно повідомляє про неї органу Національної поліції, а також структурному підрозділу райдержадміністрації,виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, для проведення відповідних заходів згідно із законодавством;

{Абзац шостий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 775 від 28.07.2021}

яка постраждала від жорстокого поводження, не пов’язаного з домашнім насильством, -невідкладно повідомляє про таку дитину органу Національної поліції;

життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека у зв’язку із обставинами стихійного лиха,техногенних аварій, катастроф, – невідкладно повідомляє про таку дитину підрозділу територіального органу ДСНС.

У разі надходження звернення, повідомлення про дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах внаслідок жорстокого поводження з нею або наявності загрози її життю чи здоров’ю, служба у справах дітей разом з підрозділом органу Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг (у разі наявності можливості залучення), представником закладу охорони здоров’я, які діють у межах своїх повноважень,протягом однієї доби проводить оцінку рівня безпеки дитини. До проведення такої оцінки можуть бути додатково залучені інші суб’єкти в межах їх повноважень.

{Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 775 від 28.07.2021}

Виявлення ознак сексуального насильства стосовно дитини, проведення опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства або стала його свідком (очевидцем), із застосуванням дружньої до дитини методики проводиться в порядку, затвердженому наказом Мінсоцполітики, МОН, МОЗ та МВС.

{Пункт 9 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 775 від 28.07.2021}

У разі виявлення (підтвердження) під час проведення оцінки рівня безпеки дитини фактів загрози її життю чи здоров’ю вона може бути негайно направлена до закладу охорони здоров’я для проведення та документування результатів медичного обстеження дитини у порядку,затвердженому МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (в разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, в тому числі лікування в стаціонарних умовах, або тимчасово влаштована відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561),зокрема в сім’ю родичів, знайомих, сім’ю патронатного вихователя.

{Абзац третій пункту 9 в редакції Постанови КМ № 775 від 28.07.2021}

Якщо внаслідок вчинення домашнього насильства дитина постраждала разом з одним із батьків, іншим її законним представником, вона може бути влаштована разом з ним до притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі,центру соціально-психологічної допомоги або іншого закладу, який надає соціальну послугу притулку.

Після забезпечення безпеки дитини орган опіки та піклування із залученням у разі потреби інших суб’єктів вживає заходів до:

прийняття протягом доби рішення про негайне відібрання дитини відповідно до статті 170 Сімейного кодексу України у разі встановлення безпосередньої загрози для життя або здоров’я дитини та організації у зв’язку з цим заходів щодо взяття дитини на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою організації її соціального захисту відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

ініціювання у разі потреби здійснення заходів щодо притягнення законних представників дитини до відповідальності за ухилення від виконання своїх обов’язків стосовно забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, за злісне невиконання встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, інші порушення прав дитини;

організації оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах протягом п’яти робочих днів після виявлення дитини, надання соціальних послуг дитині та її сім’ї з урахуванням установлених потреб, у тому числі здійснення соціального супроводу, з метою формування у батьків дитини навичок відповідального батьківства.

Вчинення домашнього насильства стосовно дитини, влаштованої під опіку, піклування, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, сім’ї патронатного вихователя, є підставою для:

звільнення за рішенням органу опіки та піклування або суду особи від здійснення повноважень опікуна, піклувальника;

припинення дії договору про влаштування дітей до прийомної сім’ї на виховання та спільне проживання, договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;

прийняття рішення органу опіки та піклування про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя.

У разі винесення термінового заборонного припису стосовно всіх наявних у дитини законних представників внаслідок вчинення ними домашнього насильства представник органу Національної поліції передає дитину представнику органу опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини для організації її соціального захисту та тимчасового влаштування дитини відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування

діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866. У разі неможливості передачі дитини представнику органу опіки та піклування представник органу Національної поліції доставляє дитину до притулку для дітей, центру соціально-психологічної реабілітації дітей, центру соціальної підтримки дітей та сімей, стаціонарної служби (відділення) центру соціальних служб, що здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей, стаціонарної служби (відділення)соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.

У разі виявлення дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, не пов’язаних безпосередньо із жорстоким поводженням з нею або загрозою життю чи здоров’ю дитини,суб’єкти надсилають протягом трьох робочих днів повідомлення до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської,селищної ради (далі – орган соціального захисту населення) та копію цього повідомлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Орган соціального захисту населення протягом п’яти робочих днів організовує проведення оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах за формою,встановленою Мінсоцполітики, і з урахуванням результатів такого оцінювання приймає рішення про надання соціальних послуг відповідно до законодавства. У разі підтвердження фактів наявності складних життєвих обставин дитини копія акта, складеного за результатами оцінювання потреб дитини та її сім’ї, передається до служби у справах дітей протягом одного робочого дня після його підписання.

{Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 775 від 28.07.2021}

З метою збору об’єктивної інформації про складні життєві обставини дитини, яка досягла того віку та рівня розвитку, коли може висловити свою думку, з нею проводиться бесіда під час проведення оцінювання її потреб у соціальних послугах, а також під час оцінки рівня її безпеки.

Бесіда повинна проводитися протягом не більше двох годин на день з перервою(безперервно – не більше години). Тривалість бесіди визначається з урахуванням віку та індивідуальних особливостей дитини, рівня її розвитку. Бесіда проводиться у безпечному місці та/або у спеціально створених безпечних умовах (зокрема за відсутності кривдника), у тому числі із застосуванням методики “Зелена кімната”.

Бесіда може проводитися за участю представника служби у справах дітей, органу Національної поліції, педагога або психолога, а у разі потреби – лікаря, інших осіб, які мають відповідну кваліфікацію або пройшли відповідне навчання щодо особливостей проведення такої бесіди з дітьми різних категорій та в присутності та/або за згодою батьків, іншого законного представника (якщо вони не є кривдниками дитини). В інтересах дитини для мінімізації негативного впливу на її емоційний стан та психічне здоров’я, а також з метою недопущення її повторної психологічної травматизації бесіда з дитиною проводиться один раз.У разі потреби повторна бесіда проводиться, як правило, одними і тими самими особами.

Облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах

Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, під час прийняття рішення про взяття її на облік:

1) отримує інформацію про дитину, її законних представників, а також складні життєві

обставини дитини та її сім’ї від:

центру соціальних служб, фахівця із соціальної роботи або іншого надавача соціальних послуг, що проводив оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах, – про результати такого оцінювання, а також про соціальні послуги, що вже надавалися дитині та її сім’ї;

органів Національної поліції – про обставини вчинення жорстокого поводження з дитиною,зокрема домашнього насильства стосовно дитини та за участю дитини, про факти вчинення сексуального насильства стосовно дитини, притягнення законних представників дитини до відповідальності за ухилення від виконання своїх обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, злісне невиконання встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, інші порушення прав дитини тощо з подальшим отриманням копій відповідних матеріалів, що підтверджують зазначені обставини чи факти;

{Абзац третій підпункту 1 пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №775 від 28.07.2021}

закладів охорони здоров’я – про результати медичного обстеження дитини, надання їй медичної допомоги, про стан здоров’я її законних представників, стан дотримання законними представниками дитини рекомендацій лікарів;

закладів освіти – про особливості виховання, навчання та розвитку дитини, її особливі освітні потреби, особливості поведінки дитини з однолітками та дорослими, стан відвідування нею занять, у тому числі частоту їх пропусків без поважних причин, випадки булінгу(цькування), вчиненого дитиною або стосовно неї, стан заінтересованості законних представників дитини у виховному/навчальному процесі дитини тощо;

інших суб’єктів – інформацію про дитину та її сім’ю, необхідну для забезпечення її соціального захисту;

2) видає наказ про взяття дитини на облік.

Рішення про взяття на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, узв’язку із жорстоким поводженням з нею або наявності загрози життю чи здоров’ю дитини,приймається протягом семи робочих днів з дати отримання повідомлення про виявлення такоїдитини.

Рішення про взяття на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, непов’язаних безпосередньо із жорстоким поводженням з нею або наявністю загрози життю чи здоров’ю дитини, приймається протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення

про виявлення такої дитини;

3) вносить інформацію про дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, до журналу обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, згідно з додатком та до банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (далі – єдиний банк даних) шляхом заповнення електронної обліково-статистичної картки дитини, що ведеться за формою, встановленою Мінсоцполітики;

4) звертається до органу соціального захисту населення для організації оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах протягом п’яти робочих днів після виявлення дитини,якщо таке оцінювання не проводилось, у тому числі після оцінки рівня безпеки дитини;

5) формує особову справу дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, до якої,зокрема, друкується дублікат картки (у паперовому вигляді) із зазначенням дати виготовлення,який підписується оператором єдиного банку даних, засвідчується підписом керівника, а також додаються копії усіх наявних документів, що стосуються дитини (документи, отримані відповідно до підпункту 1 пункту 15 цього Порядку додаються до особової справи обов’язково);

6) готує проект рішення органу опіки та піклування про надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка є постраждалою від домашнього насильства, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі відповідно до Порядку формування, ведення та доступу до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 р. № 234 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст.906), якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини.

Переміщення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м.Севастополя або району проведення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях є підставою для взяття таких дітей на облік протягом семи робочих днів після їх виявлення із зверненням до Державної служби у справах дітей для отримання інформації про таких дітей, розміщеної в єдиному банку даних.

{Абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 348 від 14.04.2021, № 898 від 09.08.2024}

Діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, беруться на облік протягом семи робочих днів після надання їм відповідного статусу згідно з Порядком надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268 (Офіційний вісник України,2017 р., № 35, ст. 1105).

Служба у справах дітей за місцем переміщення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за місцем проживання (перебування) дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (крім дітей цієї категорії, оцінювання потреб у соціальних послугах яких вже проводилось), звертається до органу соціального захисту населення для оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах за формою,затвердженою Мінсоцполітики.

Міждисциплінарна команда та індивідуальний план соціального захисту (далі -індивідуальний план) для таких дітей формуються відповідно до пунктів 20 та 21 цього Порядку у разі підтвердження їх складних життєвих обставин за результатами оцінювання

потреб дітей у соціальних послугах.

Служба у справах дітей за попереднім місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 робочих днів після отримання інформації про зміну місця проживання(перебування) дитини, взятої на облік, її батьків або одного з батьків, з якими проживає дитина,надсилає до служби у справах дітей за її новим місцем проживання (перебування)повідомлення, до якого додається копія індивідуального плану для врахування потреб дитини під час складання нового індивідуального плану.

Отримання такого повідомлення не звільняє службу у справах дітей за новим місцем проживання (перебування) дитини, її батьків або одного з батьків, з яким проживає дитина, від здійснення заходів, передбачених пунктом 20 цього Порядку.

Зняття з обліку дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, здійснюється шляхом видання відповідного наказу служби у справах дітей у разі:

зміни місця проживання (перебування) та взяття на облік за новим місцем проживання(перебування) або наявності офіційної інформації про відсутність підстав для взяття дитини на облік. При цьому служба у справах дітей за новим місцем проживання (перебування) дитини протягом місяця інформує службу у справах дітей за попереднім місцем проживання(перебування) дитини про взяття дитини на облік або про відсутність підстав для взяття дитинина облік з наданням копії акта за результатами оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах;

усунення умов та обставин, які стали підставою для взяття дитини на облік, що підтверджується копією акта оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах,інформацією про результати надання соціальних послуг дитині або висновком за результатами соціального супроводу сім’ї дитини, відомостями суб’єктів щодо позитивної динаміки подолання складних життєвих обставин;

досягнення дитиною повноліття;

набуття дитиною повної цивільної дієздатності;

смерті дитини.

Після зняття дитини з обліку в її обліково-статистичній картці робиться відповідний запис.

Особова справа дитини після зняття її з обліку зберігається до досягнення дитиною повноліття.

У разі виникнення підстав для повторного взяття дитини на облік її обліково-статистична картка поновлюється, про що в журналі обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, робиться відповідний запис.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про органи і служби у справах дітей таспеціальні установи для дітей” суб’єкти зобов’язані на запит служби у справах дітей:

забезпечити участь посадових осіб суб’єктів, визначених у пункті 9 цього Порядку, упроведенні оцінки рівня безпеки дитини;

подати протягом п’яти робочих днів після отримання запиту інформацію про дитину та їїсім’ю, яка перебуває у складних життєвих обставинах, необхідну для забезпечення їїсоціального захисту, отриману під час здійснення встановлених законодавством повноважень;

надати службі у справах дітей пропозиції щодо кандидатур для формування персонального складу міждисциплінарної команди, утвореної відповідно до пункту 20 цього Порядку, для соціального захисту конкретної дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах,забезпечити участь посадових осіб суб’єктів у роботі такої міждисциплінарної команди.

Служба у справах дітей має право порушувати перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання щодо притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання ними рішень служби у справах дітей, що призвело до порушення прав дітей, невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей та за участю дітей.

Організація соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах

Для організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці із числа суб’єктів утворюється міждисциплінарна команда за рішенням органу опіки та піклування із визначенням повноважень служби у справах дітей щодо організації діяльності міждисциплінарної команди шляхом формування її персонального складу на підставі пропозицій суб’єктів для забезпечення допомоги кожній конкретній дитині, яка перебуває у складних життєвих обставинах,проведення засідань міждисциплінарної команди.

Основними завданнями міждисциплінарної команди є:

прийняття узгоджених дій та рішень в інтересах дитини;

аналіз інформації про дитину, її сім’ю, складні життєві обставини, в яких вона перебуває,результатів оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах, здатності батьків здійснювати догляд та виховання дитини, рівня виконання ними батьківських обов’язків;

розроблення, виконання, систематичний (щоквартальний) перегляд і коригування індивідуального плану із забезпеченням відповідності запланованих заходів інтересам дитини, а також індивідуального плану надання соціальних послуг, у тому числі плану соціального супроводу сім’ї дитини;

ініціювання розгляду питання щодо соціального захисту дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, зокрема щодо обов’язковості надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм)особам у разі невиконання ними батьківських обов’язків, вчинення домашнього насильства чи жорстокого поводження з дитиною.

Робота міждисциплінарної команди проводиться у формі засідань.

Рішення міждисциплінарної команди оформляються протоколом, а питання щодо стану їх реалізації розглядається на наступних засіданнях.

У разі коли дитина перебуває у складних життєвих обставинах виключно у зв’язку із булінгом (цькуванням), заходи, визначені цим пунктом, вживаються комісією з розгляду випадку булінгу (цькування), утвореною закладом освіти, в якому зафіксовано такий випадок,відповідно до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого МОН.

Індивідуальний план розробляється за формою, затвердженою Мінсоцполітики, на основі результатів оцінювання потреб дитини та її сім’ї у соціальних послугах, підписується членами міждисциплінарної команди та затверджується комісією з питань захисту прав дитини.

Індивідуальний план розробляється протягом семи робочих днів з дати взяття дитини на облік. Строк його затвердження не повинен перевищувати 14 календарних днів з дати взяття дитини на облік.

Функції з координації діяльності щодо виконання індивідуального плану покладаються на службу у справах дітей.

Індивідуальний план містить:

інформацію про потреби дитини, заходи щодо їх задоволення, відповідальних виконавців,строки та відомості про стан його виконання;

заходи із соціальної підтримки сім’ї дитини;

інформацію про перегляд та коригування заходів.

Під час розроблення індивідуального плану дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, її батьки, інші законні представники, якщо вони не є кривдниками дитини,інформуються про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися.

Індивідуальний план може погоджуватися батьками, іншими законними представниками дитини або одним із батьків (якщо вони не є кривдниками дитини, не ухиляються від захисту прав та інтересів дитини) з метою забезпечення їх активної участі у здійснення заходів,зазначених у плані.

У разі виникнення обставин, що унеможливлюють виконання індивідуального плану,потреби у визначенні додаткових заходів із соціального захисту дитини питання щодо його коригування виноситься для розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини.

Копії індивідуального плану, результати його перегляду невідкладно, протягом однієї доби,надсилаються службою у справах дітей кожному члену міждисциплінарної команди для виконання, батькам або іншим законним представникам дитини, якщо вони не є кривдниками.

Суб’єкти, які є виконавцями індивідуального плану, зобов’язані щокварталу (або на вимогу) надавати службі у справах дітей звіт про стан його виконання в межах своїх повноважень.

Діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, мають право на отримання послуги із соціально-психологічної реабілітації згідно з програмою, затвердженою Мінсоцполітики, зокрема в центрах соціально-психологічної реабілітації дітей, центрах соціальної підтримки дітей та сімей, у інших надавачів соціальних послуг.

Програма для дитини, яка вчинила жорстоке поводження (у тому числі дитини-кривдника та булера), дитини, яка постраждала від жорстокого поводження, може бути частиною послуги із соціально-психологічної реабілітації та має на меті визначення і подолання або мінімізацію складних життєвих обставин дитини, у тому числі факторів, які спричинили поведінку дитини,яка вчинила жорстоке поводження, шляхом формування у неї необхідних життєвих компетенцій.

Районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради за місцем проживання(перебування) дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах, як органи опіки та піклування можуть приймати рішення про обов’язковість надання соціальних послуг(проходження індивідуальних корекційних програм) стосовно:

батьків, які не виконують батьківських обов’язків;

осіб, які вчинили домашнє насильство чи жорстоке поводження з дітьми.

При цьому міждисциплінарна команда може в разі потреби ініціювати розгляд на засіданні комісії з питань захисту прав дитини питання щодо обов’язковості надання соціальних послуг(проходження індивідуальних корекційних програм) батькам дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у разі невиконання ними батьківських обов’язків, особам, які вчинили домашнє насильство чи жорстоке поводження з дитиною.

Після отримання рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини служба у справах дітей складає висновок про обов’язковість надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм) батькам дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у разіне виконання ними батьківських обов’язків, особам, які вчинили домашнє насильство чи жорстоке поводження з дитиною, і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Рішення/розпорядження районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації,виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради прообов’язковість надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм)батькам дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у разі невиконання нимибатьківських обов’язків, особам, які вчинили домашнє насильство чи жорстоке поводження здитиною, протягом одного робочого дня передається:

органу соціального захисту населення для прийняття рішення про надання соціальнихпослуг відповідно до статті 21 Закону України “Про соціальні послуги”;

особам, стосовно яких прийнято рішення.

Невиконання рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації,виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), сільської, селищної ради про обов’язковість надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм)шляхом відмови від отримання відповідних соціальних послуг є підставою для складення уповноваженою посадовою особою органу опіки та піклування протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статті 18850 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що оформляється згідно з інструкцією, затвердженою Мінсоцполітики.

Особливості допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах,надавачами соціальних послуг полягають у:

інформуванні дітей і їх сімей про перелік соціальних послуг, які надаються, зміст та обсяги таких послуг, умови і порядок їх отримання у формі, доступній для сприйняття дітьми різного віку та особами з будь-яким видом порушення здоров’я;

наданні дітям і їх сім’ям соціальних послуг з урахуванням їх потреб з метою подолання складних життєвих обставин та мінімізації негативних наслідків таких обставин;

формуванні навичок відповідального батьківства у батьків, інших законних представників дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах;

проведенні соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання потраплянню у складні життєві обставини, сімейному неблагополуччю, домашньому насильству та жорстокому поводженню з дітьми відповідно до законодавства.

Особливості допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах,органами Національної поліції полягають у:

проникненні до житла чи іншого володіння особи без її згоди або вмотивованого рішення суду у невідкладних випадках, пов’язаних з виникненням безпосередньої загрози життю або здоров’ю дитини, або за наявності підстав вважати, що така загроза існує;

внесенні за наявності ознак кримінального правопорушення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та подальшому здійсненні досудового розслідування відповідно до норм кримінального процесуального законодавства у межах повноважень;

організації взяття на профілактичний облік дітей, які вчиняють жорстоке поводження (утому числі дітей-кривдників, булерів), проведенні з ними профілактичної роботи в органах Національної поліції, що здійснюються відповідно до порядку, визначеного МВС.

Особливості допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах,закладами освіти полягають у:

ідентифікації проявів, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу(цькування) учасника освітнього процесу, ознак булінгу (цькування), виявлення його випадків,здійсненні невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу та організації діяльності комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) у порядку, затвердженому МОН;

невідкладному з’ясуванні у строк, що не перевищує однієї доби, причин відсутності дитини без завчасного попередження на заняттях/уроках відповідно до їх розкладу у закладі освіти, до якого вона зарахована для здобуття дошкільної, початкової, базової середньої або профільної середньої освіти;

інформуванні, зокрема за допомогою телефонного зв’язку, про дитину, яка не з’явилася на заняттях/уроках відповідно до їх розкладу у закладі освіти, до якого вона зарахована для здобуття дошкільної, початкової, базової середньої або профільної середньої освіти,представника служби у справах дітей за місцем її проживання (перебування) та органів Національної поліції у разі неможливості з’ясувати причини відсутності такої дитини на заняттях/уроках протягом трьох робочих днів;

організації інформаційно-просвітницьких заходів для учасників освітнього процесу з питань запобігання, протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми,залишення дитини в небезпеці;

організації соціально-психологічного супроводу дітей, які постраждали від жорстокого поводження, та їх законних представників, якщо вони не є кривдниками дітей.

Особливості надання закладами охорони здоров’я допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, полягають у:

прийнятті, зокрема цілодобовому, дітей, які постраждали від жорстокого поводження,життю або здоров’ю яких загрожувала небезпека, проведенні та документуванні результатів їх медичного обстеження у порядку, затвердженому МОЗ;

наданні дітям необхідної медичної, психологічної (за наявності в закладі охорони здоров’я психолога) допомоги з урахуванням їх потреб.

Працівники закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, які контактують з дітьми, повинні бути ознайомлені з інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, у тому числі домашнього насильства,експлуатації, найгірших форм дитячої праці, інших проявів жорстокого поводження з дітьми.

Адміністрація підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та господарювання, у штаті яких є працівники, які у своїй роботі контактують з дітьми,організовує початкове та періодичне інформування таких працівників про захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження відповідно до плану проведення такого інформування. Початкове інформування обов’язково проводиться під час прийняття на роботу,періодичне – не рідше ніж один раз на рік. Періодичне інформування може проводитись у вигляді індивідуальних і групових занять за очною формою (лекції, семінари, бесіди) та дистанційно (вебінари, онлайн – навчання тощо), у тому числі з використанням технічних засобів навчання. Інформація щодо проведеного початкового та періодичного інформування працівникапро захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження фіксується в йогоособовій справі.

План інформування про захист дітей від усіх форм насильства, у якому визначаються теми,періодичність, форми інформування та відповідальні за його проведення особи, затверджуєтьсякерівником закладу, установи, організації незалежно від форми власності та господарювання, уштаті якого є працівники, які у своїй роботі контактують з дітьми, та переглядається(коригується) у разі потреби.

Інформуванням про захист дітей від усіх форм насильства передбачається наданняінформації про види і форми жорстокого поводження з дітьми, насильства стосовно дітей і заучастю дітей, ознаки (індикатори) різних форм насильства та жорстокого поводження, порядоквзаємодії суб’єктів з метою реагування на такі випадки та організації надання дитині необхідноїдопомоги, дії та заходи щодо надання дитині екстреної допомоги у зв’язку із загрозоювнаслідок насильства її життю та здоров’ю тощо.

{Порядок доповнено пунктом 28 згідно з Постановою КМ № 775 від 28.07.2021}

БУЛІНГ.ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ. | myloradivska-school

https://t.me/Stop_bulling_osvita_if_bot?start=65e725e49e286340dd011a15

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА НАУКИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НАКАЗ

від 26.01.2021 р. № 34/1

Про затвердження Плану заходів щодо
створення безпечного середовища
та профілактики булінгу (цькуванню)
у закладах освіти Івано-Франківської міської ради
на 2021-2022 роки

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», листа Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)», враховуючи рекомендації листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-385 від 20 липня 2020 року «Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» та з метою створення безпечного освітнього середовища у закладах освіти Івано-Франківської міської ради,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити План заходів щодо створення безпечного середовища та профілактики булінгу (цькуванню) у закладах освіти Івано-Франківської міської ради на 2021-2022 роки (додається).
2. Керівникам закладів освіти Івано-Франківської міської ради до 15 лютого 2021 року призначити уповноважену особу з питань запобігання та протидії булінгу (цькування) з числа адміністрації, план заходів щодо створення безпечного середовища та профілактики булінгу (цькуванню) у закладі.
3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор Департаменту освіти та науки

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА НАУКИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №4 «Калинова сопілка»

76006, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 133, тел.: 78-64-24

e–mail: Slivocka 8@ ukr.net код ЄДРПОУ 20559212

Наказ

від 08.02.2020р. м. Івано-Франківськ № 6-о/д

Про заходи,спрямовані

на запобігання булінгу,

(цькуванню) в ДНЗ №4

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», листа Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)», враховуючи рекомендації листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-385 від 20 липня 2020 року «Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» та з метою створення безпечного освітнього середовища у закладі дошкільної освіти

НАКАЗУЮ:

Забезпечити створення у ЗДО №4 безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі, шляхом реалізації плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу.
Розробити, затвердити та оприлюднити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗДО

№4 (додаток 1).

3. Створити комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) у складі:

голова комісії: Сливоцька Т.І.., завідувач

члени комісії: Фіцик Л.В., вихователь ,голова ПК

Лесів О.Р., практичний психолог

Пігуляк Т.О.., музичний керівник, голова ППО

Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування):

4.1. Розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) учасників освітнього процесу та видавати рішення про проведення розслідування.

4.2. Скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживати відповідних заходів реагування.

4.3. Забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учасникам освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

4.4. Повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування).

4.5. Забезпечувати на веб-сайті ЗДО відкритий доступ до такої інформації та документів: правила поведінки учасників освітнього процесу; план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню); порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування); порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

5. Вихователям, спеціалістам:

5.1. Забезпечувати здобувачам освіти захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

5.2. Повідомляти керівництво про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

5.3 Сприяти керівництву у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).

5.4. Виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Завідувач Сливоцька Т.І.

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ТА НАУКИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №4 «Калинова сопілка»

76006, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 133, тел.: 78-64-24

e–mail: Slivocka 8@ ukr.net код ЄДРПОУ 20559212

Наказ

від 08.02.2020р. м. Івано-Франківськ № 5-о/д

Про заходи,спрямовані

на запобігання булінгу,

(цькуванню) в ДНЗ №4

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», листа Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)», враховуючи рекомендації листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-385 від 20 липня 2020 року «Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» та з метою створення безпечного освітнього середовища у закладі дошкільної освіти

НАКАЗУЮ:

Забезпечити створення у ЗДО №4 безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі, шляхом реалізації плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу.
Розробити, затвердити та оприлюднити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗДО №4 .
Призначити уповноважену особу з питань запобігання та протидії боулінгу (цькування):

– Павликівську Людмилу Володимирівну -вихователя -методиста .

4.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Завідувач Сливоцька Т.І.

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №4 « Калинова сопілка»

Івано-Франківської міської ради міської ради

Протидія булінгу (цькуванню)

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

— систематичність (повторюваність) діяння;

— наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

— дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою.

Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства.

Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Поради батькам

Звертайте увагу на поведінку та настрій своїх дітей, їх фізичний та психічний стан. Можливо, ваша підтримка — це найперше, чого дитина потребує. Якщо ви виявили проблему, пов’язану з булінгом (вашу дитину б’ють чи ображають) звертайтесь:

— з заявою до поліції та закладів охорони здоров’я з фіксацією побоїв,

— до директора (письмово, звернення надавайте секретарю із зазначенням вхідного номера на вашому примірнику).

Відповідальність

Запам’ятайте самі та навчіть свою дитину про відповідальність за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки.

Булінг – штраф 850-3400 грн., громадські роботи від 40 до 100 год. (ст.173-4 КУпАП).

Викрадення чужого майна (крадіжки, шахрайство)— штраф, виправні роботи до 1 міс., адмінарешт — 5-10 діб, повторно — збільшений штраф, виправні роботи — 1-2 міс., адмінарешт — 10-15 діб (ст. 51 КУпАП).

Дрібне хуліганство (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії) — штраф, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт до 15 діб (ст. 173 КУпАП).

Ухиляння батьків від виконання обов’язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою адміністративну відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.

Нормами цього закону не передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно запровадження кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень, пов’язаних з булінгом (цькуванням), оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу (цькування) інших дій, кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема – заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо. За такі дії з 16 років, а в окремих випадках з 14 років настає кримінальна відповідальність:

Побої і мордування — умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, — штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи — до 1 року, групове — обмеження/позбавлення волі до 5 років (ст. 126 Криімнального кодексу України).

Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози — арешт на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 2 років (ст. 129 ККУ).

Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, — штраф, арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років. Групове хуліганство — обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 4 років (стаття 296 ККУ).

Умисне тяжке тілесне ушкодження — позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (ст.121 ККУ).

Умисне легке тілесне ушкодження — штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботами на строк до одного року (ст. 125 ККУ).

Отже, при вчиненні подібних дій стосовно вашої дитини варто обов’язково фіксувати побої і звертатись до поліції за номером 102. Після того, як дитину визнають потерпілою, звертайтесь за призначенням адвоката, гарантованого державою, до найближчого центру/бюро правової допомоги:

Кожна дитина або її законний представник мають право звернутись і отримати безоплатну консультацію юриста. У разі потреби представляти інтереси в суді — усі без виключення діти мають право на призначення адвоката (юриста) за рахунок держави.

План заходів

спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)

в ДНЗ №4 « Калинова сопілка»

№

Заходи

Термін виконання

відповідальний

Опрацювання нормативно – правових документів, щодо попередження насильства та булінгу

лютий

Адміністрація,педагоги

Анкетування педагогів з питання обізнаності з поняттям булінгу

лютий

Адміністрація,педагоги

Створення безпечного освітнього середовища в ДНЗ вільного від насильства та булінгу (цькування)

постійно

Адміністрація,

вихователі ДНЗ

Затвердження плану заходів щодо створення безпечного освітнього середовища,протидії насильства та боулінгу ) цькування) у ЗДО

лютий

Адміністрація,педагоги

Підготовка наказу « Про запобігання боулінгу (цькування) у ЗДО

лютий

завідувач

Призначення уповноваженої особи для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виникнення фактів насильства

лютий

завідувач

Розміщення телефонів довіри на інформаційних стендах та веб – сайті ДНЗ для ознайомлення батьківської громадськості

лютий

завідувач

Проведення профілактичної роботи щодо запобіганню булінгу в ЗДО

лютий

Адміністрація,педагоги

Підготовка наказу « Про порядок дій персоналу при зіткненні з випадками боулінгу ( цькування) у ЗДО

лютий

Адміністрація,педагоги

Контроль стану попередження булінгу

постійно

Завідувач ДНЗ

Висвітлення інформації:

«Булінг – міф чи реальність»

Організація роботи «Скриньки довіри» для батьків і педагогів, оновлення інформації веб-сайту з проблеми запобігання та протидію булінгу

березень

Завідувач,уповноважена особа

Інформація для батьків: «Вчимося спілкуватися з дитиною»

березень

Практичний психолог,вихователі

Спостереження за психологічним мікрокліматом у дитячому колективі

Формування навичок дружніх стосунків серед вихованців ДНЗ, проведення бесід з дітьми щодо забезпечення попередження насильства та булінгу, обговорення проблемних ситуацій

березень

Адміністрація,педагоги

Надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу

за запитом

практичний психолог,

вихователі

Проведення профілактичної роботи щодо запобіганню булінгу в ДНЗ:

систематично

практичний психолог

Групова консультація для педагогів «Види та форми булінгу»

лютий 2019

практичний психолог

Ширінг для педагогів «На скільки серйозною є проблема булінгу в дошкільному закладі»

квітень 2019

практичний психолог

Інтерактвне заняття для педагогів з елементами тренінгу «Булінг : сутність та ключові ознаки»

червень 2019

практичний психолог

Виступ на батьківських зборах

«Чому діти стають жертвами булінгу»

-«Протидія цькуванню у дитячому колективі»

березень

травень

практичний психолог

Розповсюдження інформації щодо профілактики булінгу: пам’ятки, листівки – інформаційні повідомлення на стенді практичного психолога, Viber – групах, Veb – сайті ДНЗ

систематично

практичний психолог

Консультація: «Як навчити дитину цивілізовано виражати гнів?» (профілактика булінгу)

В міру необхідності

Практичний психолог

Проведення консультацій психолога з питань взаємин батьків з дітьми

березень

ПавликівськаЛ.В.уповноважена особа,вихователі,практичний психолог

Інструктивні наради з питань профілактики боулінгу (цькування) з допоміжним та технічним персоналом

березень

Завідувач,ПавликівськаЛ.В.уповноважена особа,вихователі,практичний психолог

Консультування вихователів:

«Як вирішувати дитячі конфлікти?»

квітень

Практичний психолог

Консультування батьків щодо захисту прав та інтересів дітей

травень

ПавликівськаЛ.В.уповноважена особа

Акція « Ділимось любов»ю

травень

ПавликівськаЛ.В.уповноважена особа,вихователі

Флеш-моб « Дитячий колектив без боулінгу.Сім»я без насильства»

травень

Практичний психолог,вихователі

Лекторій з елементами

інтерактивних вправ

Профілактика виникнення боулінгу.

« Відповідальне батьківство»

квітень

ПавликівськаЛ.В.уповноважена особа,вихователі,практичний психолог

Консультація для батьків « Правова освіта для маленької дитини»,» Види та форми боулінгу»,»Як навчити дитину цивілізовано виражати гнів» Заняття з елементами тренінгу « Заохочення і покарання»

квітень

ПавликівськаЛ.В.уповноважена особа,вихователі,практичний психолог

У разі підтвердження факту наявності боулінгу у ЗДО інформувати Департамент освіти та науки та Центр соціальних служб для сім»ї,дітей та молоді

В міру необхідності

Завідувач, ПавликівськаЛ.В.уповноважена особа,

Завідувач Сливоцька Т.І.

Процедура подання (з дотриманням конфіденційності)

заяви про випадки булінгу (цькування)

Усі здобувачі освіти ДНЗ № 4, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування).
Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування).
До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Зразок

Директору

ЗДО №4 « Калинова сопілка»

_______________________________

(прізвище, ім’я, по батькові заявника)

_____________________________

(адреса фактичного місця проживання)

Контактний телефон ______

Адреса електронної поштової скриньки

____________________________________

ЗАЯВА

Я, _____________________ , інформую про випадок булінгу над дитиною__________________________________________ з боку _______________________ або групи дітей:___________________ .

(Далі в довільній формі викладаються докладно всі обставини)

9 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року

№ 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типові ознаки булінгу (цькування) такі:

Систематичність (повторюваність) діяння;
Наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за нявності);
Дії ябо бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Порядок подання та розгляду заяв щодо випадків булінгу (цькування) у закладі освіти

Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

Правила поведінки здобувача освіти Закон України «Про дошкільну освіту» (зі змінами та доповненнями)

Стаття 27. Учасники освітнього процесу

Учасниками освітнього процесу у сфері дошкільної освіти є:

Діти дошкільного віку, вихованці, учні;
Педагогічні працівники: директори, заступники директора з навчально-виховної (виховної) роботи, вихователі-методисти, вихователі, старші вихователі, асистенти вихователів, вчителі (усіх спеціальностей), вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з праці, інструктори з фізкультури, інструктори слухового кабінету, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи та інші спеціалісти;
Абзац третій статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2145-VIII від 05.09.2017
Помічники вихователів та няні;
Абзац четвертий статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2145-VIII від 05.09.2017
Медичні працівники;
Батьки або особи, які їх замінюють;
Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;
Асистенти дітей з особливими освітніми потребами;
Статтю 27 доповнено новим абзацом згідно із Законом№ 2145-VIII від 05.09.2017
Фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.
Абзац дев’ятий статті 27 в редакції Закону№ 2145-VIII від 05.09.2017

Стаття 28. Права дитини у сфері дошкільної освіти

Права дитини у сфері дошкільної освіти визначені Конституцією України,Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Дитина має гарантоване державою право на:
- Безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти;
- Безпечні та нешкідливі для здоров’я умови утримання, розвитку, виховання і навчання;
- Захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди її здоров’ю, моральному та духовному розвитку;
- Безоплатне медичне обслуговування у закладах дошкільної освіти;
  Абзац п’ятий частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2145-VIII від 05.09.2017
- Захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров’ю дитини, а також від фізичного та психологічного насильства, приниження її гідності;
- Здоровий спосіб життя;
- Діти з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями, мають право на першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти.
  Частину другу статті 28 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом№ 2541-VIII від 06.09.2018

Щоб протидіяти булінгу, права і обов’язки учасників освітнього процесу розширено:

Педагогічні працівники:

Мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
Зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Хто може спровокувати булінг в дошкільному закладі

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в закладі дошкільної освіти можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

Педагог або помічник вихователя:
- Зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі
- Ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки
- Глузує із зовнішнього вигляду дитини
- Образливо висловлюється про дитину чи її батьків
- Проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини
Батьки або члени сім’ї:
- Б’ють та ображають дитину вдома
- Принижують дитину у присутності інших дітей
- Проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини
- Ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ, ЯКА ЗАЗНАЄ ПРОЯВІВ БУЛІНГУ

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

Вдома:

Не хоче одягатися вранці;
Шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
Просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
Плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;
Не контактує з однолітками у дворі;
Грає наодинці в парку.

В дошкільному закладі:

Не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
Усамітнюється при будь-якій нагоді;
Часто губить свої іграшки або речі;
Бруднить чи псує одяг;
Грає поламаними іграшками;
Відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;
Не має друзів у групі.

Як допомогти дитині уникнути цькування

Підтримка і любов – ключові фактори вашої турботи про душевне здоров’я дитини.

Дуже часто діти в садочку страждають від різноманітних образ з боку однолітків. Батькам варто знати, як допомогти дитині, не зашкодивши ще більше.

Для того, щоб прийняти правильне рішення і допомогти малюкові, необхідно знайти причину знущань дітей над вашим чадом. Найчастіше в дитячих садах дражнять тих, хто слабший – морально чи фізично, соромливих, спокійних, боязких і тихих дітей.
Важливо підняти дитині самооцінку – (похвалою і любов’ю) – він гідний і повинен вимагати до себе поваги з боку оточення. Якщо своєчасно не виправити ситуацію, то низька самооцінка буде «рости» разом з малюком, страхи і комплекси йому забезпечені.

Найголовніший помічник дитині-жертві – доброзичлива і любляча атмосфера в сім’ї. Дитина повинна розуміти, що його будинок – його фортеця. Тут він «свій», тут зрозуміють, підтримають, допоможуть. Саме батьки готують малюка до дитячого садка, школи і життя. Навчайте його, вчіть комунікації.

Психологи рекомендують не шкодувати дітей в такому випадку, адже це тільки посилить у них відчуття слабкості, безпорадності і ще більшу невпевненість в собі.

Головне – надихнути дитину не боятися, тоді він відчує себе захищеним і більш впевненим, навчиться вирішувати проблеми самостійно. Не варто вчити дітей нападам, потрібно навчити їх захисту, щоб вони не нападали у відповідь або потурали образ, а вимагали поваги до себе.

Батькам не варто намагатися вирішити проблему самостійно, ефект буде короткочасним.

Якщо це стало регулярним, то потрібно підключати вже дорослих, що сам він це не зупинить. Мало того, в поодинці подібне не зупинить ніхто і ніколи. Це не слабкість дитини, це закон – «один в полі не воїн». Коли дитина побачить, що до проблеми стосуються не з істерикою, а конструктивом, тоді почне давати інформацію. І ось тут починається батьківська «ювелірна робота».

Форми та види булінгу

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

Словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
Образливі жести або дії, наприклад, плювки;
Залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
Ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
Вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
Фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
Приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

Нині набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

КАЛИНОВА СОПІЛКА

м. Івано-Франківськ

Інформаційна відкритість

Методичний порадник

Поради спеціалістів

Для батьків

Для малят

Фінансова діяльність

Актуально

Булінг: відповідальність